Як у вузи потрапити "двієчникам"

Відтепер ніхто не отримає сертифікати з балами ЗНО, з якими не можна розраховувати на надходження (раніше така ситуація була у тих, які отримали від 100 до 123). Тепер - або "не склав", видадуть звичайну довідку. Або - бали від 100 до 200, і можна претендувати на місце у внз. Звичайно, далеко не кожному...

Комісія вирішить: здав чи ні

"Вишки" самі вирішать, з якою кількістю балів допускати до конкурсу. Втім, і раніше здорова конкуренція відтісняла тих, хто знає предмет "не дуже". У найбільш престижні вузи вступали лише абітурієнти з 185 і вище балами у сертифікатах.

Але раніше у вступників була визначеність: цифри пораховані, є прохідний поріг чи ні. Тепер же доведеться період нетерплячого очікування, поки спеціальна комісія не визнає: ЗНО зданий.

Як пояснив директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук, виносити вердикт буде комісія, до якої увійдуть викладачі вузів, у тому числі професори, вчителі шкіл, методисти. З'явиться можливість розглядати ситуацію кожного абітурієнта персонально. Скажімо, раніше було так: він прекрасний спортсмен, але українську мову здав з результатом 117 балів, тобто не дотягнув до "нижньої планки". Його в Університет фізичного виховання і спорту автоматично не брали. Тепер такі показники можуть зарахувати, орієнтуючись на здатності за майбутньою спеціальністю.

- Це знову внесе "людський фактор" тестування", - дивується вчитель математики школи №108 Тетяна Денисенко. - Адже методику вводили, щоб зробити результати більш об'єктивними. Краще розробити тести 2-3 рівнів, ніж "витягати" одного абітурієнта, і "топити" іншого. Нехай це робить комісія, а не один екзаменатор. Нехай навіть шанси "підкупити" всіх відразу мінімальні, значить, "купуватися" надходження не буде. Хоча хтось один "свій" може настроїти інших колег.... Принцип справедливості все одно не можна порушувати.

Два "сертифікатних мінімуму", і вже студент

Будуть 124 бала в наступному році рівноцінні такого ж результату в минулому році, поки точно сказати не можна, але швидше за все отримати цю "суму" буде важче. Інакше скасування "нижнього порогу" означало б різке зниження планки грамотності для майбутніх студентів. Раніше 100 балів призначалося просто за присутність на тесті, а 124 бали виходило, якщо правильно виконані (вгадано) максимум чверть завдань. Значить, авторам тестів 2015 доведеться зробити питання трохи складніше.

За словами Ігоря Лікарчука, неприпустимо, щоб брали всіх підряд. У деяких педагогічних внз у цьому році зарахували абітурієнтів, які під час ЗНО набрали 137-138 балів з іноземної мови. Вони збираються через 5 років стати вчителями англійської. Їх якість викладання в майбутньому викликає багато сумнівів. Значить, їх учні в свою чергу не зможуть якісно освоїти мову.

А що сталося зі студентами, які здали тести на "граничні" 124? Якщо називати відверто, "двієчниками"? Багато з них стали студентами. Проаналізували результати набору за даними інформаційної системи МОН "Конкурс". Виключили хлопців, які здавали творчі конкурси - і своїми здібностями зачарували журі. Ні, вчинити вдалося і тим, у кого немає таких вагомих аргументів. Кілька хлопців зараз ходять на лекції, примудрившись здати два предмета на 124. В НАУ на геодезиста навчається студент, який показав "гранично низький результат і з української, і з математики. Фізику і український на 124 здала абітурієнтка, яка навчається на енергетика в Миколаєві, в Університеті кораблебудування їм адмірала Макарова.

Математика не вчиться? Буду видавати кредити

Особливо вражає, якщо мова йде про важливих для професії предметах. Майбутні фахівці з фінансів і кредитів, які не розбираються в математиці, навчаються в Уманському університеті садівництва: у двох мінімум з цього предмету. Там же у трьох майбутніх садівників - всього 128 з біології. В Уманському педуніверситеті їм Тичини на фізико-математичному напрямку навчається дівчина, яка здала математику на мінімум. Там же є майбутній харчовик, у якого 125 з хімії, і фахівець з готельно-ресторанної справи з "труднощами перекладу": у нього і з української мови мінімум балів, і з англійської всього 130.

У столичному Педуніверситеті ім. Драгоманова також навчається чимало народу, ледве здав тести. З мінімумом з математики - навчається на вчителя початкових класів. Викладати комп'ютерні технології планує через деякий час чоловік, який отримав 124 з фізики. У одного майбутнього логопеда з біології 125, в іншого з історії України 124. У двох майбутніх психологів прикордонно низькі знання з історії України. І навіть 128 з біології при невисоких показниках по іншим тестам теж дало можливість вчиться на "душезнавця".

Біологія - не для лісників

Найнижчі оцінки у майбутніх аграріїв. Тут сертифікатний мінімум - скоріше норма. На непрестижні, хоча і затребувані професії брали всіх підряд. Скажімо, у Вінницькому аграрному університеті у восьми майбутніх технологів з переробки продукції тваринництва - мінімум з математики, а ще у двох - з української мови. В Житомирському агроекологічному університеті у п'яти майбутніх технологів мінімум з математики. Та ж ситуація у двох студентів, які навчаються агрономії, а ще один планує "хімічити", хоча отримав всього 125 з хімії.

У Подільському агротехнічному університеті - у одного агронома 125 з хімії, в іншого з біології. Та ж історія у студента напряму "лісове і садово-паркове господарство", який і географію знає на 126. Очевидно, знань вистачить на один конкретний ліс або парк - без біолого-географічних нюансів. У трьох осіб, які бажають стати фахівцями з транспортних технологій, в сертифікатах - низькі бали з математики. Може, попереднє покоління теж ігнорувало алгебру і тому у нас ніяк не можуть розрахувати вартість проїзду в транспорті?

Вчися добре, а то станеш... медиком

В солідному Харківському університеті імені Каразіна навчається майбутній фізик, який набрав всього 125 з фізики, а спеціальність - "політолог" освоюють при 131 з всесвітньої історії та мінімумом з української мови та літератури. Такий відомий вуз, як ХАІ, на напрям "телекомунікації" прийняв з фізикою 124 і українським 126.

"Двієчники" юристи і медики теж потрапляють у вузи. Скажімо, в Київському університеті культури і мистецтв майбутній юрист знає історію України лише на 126. А в Одесі, у Міжнародному гуманітарному університеті навчається майбутній медик з 124 по математиці і 130 з української (спеціальність - лабораторна справа).

- Рівень знань першокурсників падає, незважаючи на те, що їх навчають репетитори, - вважає викладач одного з харківських вузів Олександра Мазур. - Кидається в очі несамостійність мислення хлопців, невміння творчо підійти до завдання, низький рівень загальної культури. Хочеться, щоб нововведення допомогли відбирати більш сильних абітурієнтів, а не давали університетам можливість приймати всіх, хто хоче вищу освіту. Зовсім не обов'язково всім навчається у вузах.