Система тотальних доносів у містах, підконтрольних самопроголошеної "Луганської народній республіці", доведена до рівня 1937 року - часу піку сталінських репресій.
Були випадки, коли міліціонери з ризиком для життя приїжджали в свої залишені квартири, щоб взяти теплі речі, однак через лічені хвилини про їх повернення ставало відомо сепаратистам. Схоплених терористами співробітників кидали в катівні "гестапо" ЛНР, де спочатку піддавали жорстоким тортурам, а потім, не домігшись від них зради, нищили.
Багато українських правоохоронців після окупації частини міст Донбасу покинули своє житло і передислокувалися на територію, підконтрольну української влади.
Разом з тим на окупованих територіях Луганської області в заручниках у терористів виявилися родини тих працівників міліції, які зберегли вірність присязі. З перших же днів окупації на них почалося справжнє полювання. Багато з них загинули від куль бандитів, а ті, хто сьогодні продовжує нелегку службу в зоні АТО, потрапили в розстрільні списки охранки ЛНР. У разі появи цих міліціонерів у своїх рідних містах, де сьогодні панує "нова влада", вони негайно піддаються репресіям: їх схоплюють, кидають у підвал і розстрілюють.
Адреси, за якими мешкають міліціонери, взяті на облік охранкою ЛНР, і по відношенню до них "нова влада" проводить політику репресій. Їх контролюють за місцем проживання озброєні бойовики, піддаючи погроз, шантажу і принизливим допитам. Мета подібної "профілактики" - з'ясувати, де саме співробітник міліції в даний час несе службу на підконтрольній української влади території, виходить він на зв'язок зі своєю сім'єю і коли повернеться додому.
В Луганську та інших містах, де панують терористи чимало проблем і з формуванням, так званої, нової "народної міліції".
Учорашніх запеклих гопників і мокрушників, сьогодні "нова влада" дала право звести рахунки з сім'ями правоохоронців. Ряди їх "народної міліції" ЛНР і поповнюють колишні перевертні - ті, хто був звільнений з органів раніше з негативних мотивів, заплямивши честь мундира порушенням законності, зв'язком з бандитами, наркоторговцями, сутенерами. Сепаратисти постійно порушують цивільні і майнові права рідних і близьких співробітників органів внутрішніх справ. Цих людей періодично для "профілактики" бойовики кидають в підвали "гестапо", де над ними знущаються, шокуючи страждання від голоду і спраги. Після цього нерідко "для перевиховання" їх направляють під дулами автоматів на важкі громадські роботи. При цьому сепаратисти вимагають, щоб їхні жертви знайшли можливість вийти на зв'язок зі своїми родичами - співробітниками міліції і вмовили їх приїхати додому.
В містах, де проживали працівники міліції, і які вивезли свої родини від сепаратистського пекла, навідуються бойовики ЛНР. "Гості" вибивають двері, грабують чуже житло, виносячи з нього все майно. Потім ці квартири "націоналізують" і заселяють в них, як правило, російських добровольців і найманців, які приїхали на Донбас воювати проти України. Так, після того, як сепаратисти пограбували квартиру начальника Стахановського МВВС полковника Олександра Селіверстова, який зараз несе службу в Управлінні громадської безпеки ГУМВС України у Луганській області, вони порізали на дрібні шматки його парадний мундир з нагородами. А йдучи, залишили після себе купу фекалій і розтяжки.
