- Як ви взагалі оцінюєте настрої в області? Раді жителі, що частина території області повернулася під контроль української влади?
- Якщо говорити про проросійських настроях, то вони дуже високі - в деяких населених пунктах - 95%, в деяких - 80%. Найменше - це 30% в українізованій частині області, де історично більше українців.
У Києві думають, що війна чогось навчила цих людей. А я все більше розумію Булгакова, який словами свого героя сказав, що розруха починається в головах.
Коли я кажу про це в Києві, мені не вірять. Тут мені доводиться щодня відповідати на запитання з серії: "Чому Януковичу не дали допрацювати повний термін?", "Навіщо потрібен Майдан?" "А Путін буде в бюлетені?" (Сміється) або реагувати на пропозиції про проведення референдуму про статус УПА.
Знаєте, що я їм відповідаю: "А чому б не провести референдум про армію Власова, про сім дивізіях СС, в яких були донські і кубанські козаки?"
- Ви хочете сказати, що нічого не змінилося після всіх трагічних подій?
- У мене немає проблем з місцевим населенням. Ставлення до мене дуже гарне, але відношення до київської влади у людей вкрай негативне. І я не знаю, як скоротити цю дистанцію.
Я ще в 2006 році, коли був головою Луганської адміністрації, говорив Ющенко, що цей регіон ментально далекий від України. Але тоді не дійшло, зараз теж не доходить.
- Раніше цей регіон вважався вотчиною Єфремова. Зараз ви відчуваєте його вплив в області?
- Авторитет Єфремова тут помножили на нуль. У труні я їх бачив його і його регіональну зграю! (Ляскає рукою по столу)
- Скільки залишилося працюючих підприємств на території Луганської області, яка знаходиться під контролем української влади?
- Давайте чесно зізнаємося, що Україна втратила контроль над ключовими підприємствами області ще до цих подій. Сьогодні чотири головних містоутворюючих підприємства їй не належать.
Алчевським меткомбінатом і Алчевським коксохімічним заводом володіє ВТБ Банк. Обидва підприємства не працюють. Хоча Алчевськ - моногород, в ньому немає іншої роботи.
Лисичанський НПЗ належить " Роснафті", і він теж не працює. Власники нафту звідти викачали і закачали воду. Якщо труба замерзне, то завод перетворитися на купу металу. Не працюючий завод - це смерть для міста.
Сєверодонецький Азот повинні були запустити у жовтні, але тут почалися якісь політичні ігри, і уряд вирішив, що нафтохімії газ виділяти не потрібно. В результаті, Сєвєродонецьк сьогодні збирає від 6 000 до 10 000 гривень податків. От скажіть, місто може прожити на ці гроші? Він просто приречений на злиденне існування.
- Ви як губернатор яким бачите вирішення? Що можна зробити, щоб покращити економічну ситуацію в області?
- Що потрібно зробити? Дайте мені повноваження вести переговори, я знайду спільну мову з власниками, а ще гарантії, що завтра не приїдуть ура-патріоти і не скажуть, що я щось продав росіянам.
Я повинен забезпечити людей робочими місцями. Бюджет на 80% формується з надходжень від прибуткового податку працюючих. Немає працюючих - немає надходжень. Сьогодні Сєвєродонецьк на мілині, не за що платити навіть двірникам, щоб вулиці підмітали.
- Уявімо, що у вас є повноваження вести переговори, про що і з ким ви б зараз домовлялися?
- Як мінімум про запуск Сєверодонецького Азоту. Дайте газ, і завтра Фірташ запустить завод. Не треба робити газ інструментом політики і маніпуляції.
Ми можемо домовитися з керівництвом ВТБ, щоб Росія посунула банду Олексія Мозкового (один з лідерів луганських бойовиків) з Алчевська. А ми беремо Алчевськ в державне управління разом із заводом. На території так званої республіки ЛНР він не зможе працювати, ніхто його продукцію купувати не буде.
Кажу про це голосно, якщо хтось цього в Росії не розуміє. Я міг також вести переговори з " Роснафтою", з паном Сечіним, який за ним стоїть і займає посаду першого віце прем'єр-міністра Росії.
- Як зміниться життя на території підконтрольній вам після ухвалення закону про особливий статус в Донецькій і Луганській областях?
- Особливий статус дає дуже великі преференції. Ми визначаємо території, які мають особливий статус. Ми подали список населених пунктів від 7 жовтня.
Це рамковий закон, він нічого не визначає, до нього потрібно приймати окремі закони. Ми б хотіли, щоб цей закон сприяв інвестиційній діяльності на три роки, щоб інвестор міг не платити податок із прибутку, податок з обладнання, мав пільгове оподаткування землі, щоб він мав інші преференції.
- Як ви думаєте, які плани у Росії на ваш регіон?
- Якщо б Росії потрібен був цей регіон, то вона б плечима всіх випхала. Росія застосувала б кримський сценарій. Росії потрібні невизнані республіки.
Мені дуже виразно відповів мій знайомий депутат Держдуми на питання: "Заради чого?". Він мені відповів: "Геннадій, подивись на рейтинг Путіна, такого рейтингу не мав навіть товариш Сталін". Путін своєму народу виразно пояснює: "Ви хочете йти на Болотну площу? Будете жити так, як живуть на Донбасі".
- Що ви плануєте робити далі, які рішення приймати?
- Які управлінські рішення я можу зробити без грошей? Зайдіть до нас в обласну адміністрацію, ми працюємо на голому ентузіазмі.
Сьогодні під час військових дій потрібна компенсація. Де вона? Це завдання уряду.
Нам потрібні 585 млн. гривень - тільки для того, щоб відновити те, що було зруйновано війною на території, підконтрольній українській владі.
Я питаю уряд України - де гроші на відбудову Донбасу? Поки ж тільки гасла і передвиборні обіцянки. Ви там живете одним життям, ми тут - зовсім іншим.
- Якщо грошей немає, то навіщо приходите в 5-30 ранку?
- Так багато без грошей вирішується, але так довго бути не може Моя зарплата як голови адміністрації - 4 200, а чистими - 3 500 гривень. Голова районної адміністрації отримує - 2 400 гривень. Арсеній Петрович чомусь вирішив перед виборами, що ми тут ожирілі. Ось так ми і живемо...
- Багато людей дивляться з оптимізмом на ваше призначення, чи ви будете тут до кінця?
- Буду до останнього патрона. Якщо сюди підуть інвестиції. Головне, щоб "Азот" запустився, від нього залежить все життя Сєвєродонецька.
