Єдина можливість для Росии забезпечити Крим ресурсами виявилася нездійсненна
Єдина можливість для Росии забезпечити Крим ресурсами виявилася нездійсненна autoportal.ua
Окупація Кримського півострова викликала проблеми не тільки для України, але і для самого окупанта - Росії. Її нова територія фактично перетворилася на ізольований острів, для якого "відновлення історичної справедливості" цілком реально може стати питанням боротьби за виживання. Через негоду в кінці жовтня перестала діяти Керченська поромна переправа, що призвело до проявів невдоволення з боку водіїв вантажівок, пише Інсайдер. Поки питання забезпечення Криму найнеобхіднішим висить в повітрі, уряд Росії всіма силами розробляє проект, який може втопити не тільки економіку регіону, а й усієї країни.
Технічні проблеми для Керченської переправи визначають слабкий грунт і підвищена сейсмічність регіону.
Через особливості підводного грунту палі моста повинні бути не менше 200 м. Розміри моста додають проблем через можливі землетруси та зсуви, які часто відбуваються на узбережжях. Крім того, одночасно з будівництвом самого моста необхідно забезпечити прохід суден в Азовське море. А це вже додаткові технічні та економічні проблеми.
У період з листопада по квітень у районі Керченської протоки стоїть дуже нестійка погода, сильно штормить і виникають потужні хвилі. Це означає, що всі мостові конструкції повинні бути особливої міцності, а при будівництві повинні бути задіяні унікальні технологічні рішення. У Росії таких технологій немає, оскільки вони були просто неактуальні. Приблизно схожі за масштабами конструкції будували в Росії, проте в більш спокійних природних і економічних умовах. Кинешемский міст через р. Волгу обійшовся Росії в 6,5 млрд рублів, а початок його будівництва було покладено аж в 1984 році.
Реалізація проекту також призведе до незворотних змін у флорі та фауні в такому складному регіоні, як злиття Азовського і Чорного морів. За великим рахунком це може стати приводом для регіональної екологічної катастрофи.
Фінансування та актуальність
Ще однією ключовою проблемою є слаборозвинена транспортна інфраструктура як Кримського, так і Таманського півостровів.
Наприклад, від станції Джанкой до станції Крим проходить не електрифікований одноколійна залізнична колія. Будівництво моста зажадає прокладки мінімум ще одного.
На одному з півостровів немає відповідної інфраструктури - під'їзних шляхів, пасажирських станцій, вантажних майданчиків, механізмів з перевалки вантажів та відповідних для цього служб. Розширення інфраструктури ляже на державний бюджет, оскільки переправа не почне важливої економічної артерією. Для цього немає передумов, товарообіг між регіонами буде незначний, а кількість туристів у Криму після окупації значно зменшилася.
Однак ще до окупації Криму міст розглядали як проект лише Росії та України, які не мали великих вантажопотоків, а регіон був свого роду "транспортним апендиксом", який обходили всі міжнародні транспортні магістралі.
Сьогодні ж окупований півострів в прямому сенсі став транспортним глухим кутом, який поставив хрест на будь-яких спробах реанімувати "Великий шовковий шлях". А без застави економічної привабливості це буде просто викиданням грошей на вітер.
З тих же причин не може бути побудоване і тунель під Керченською протокою. Про ймовірність реалізації цієї ідеї 29 жовтня заявив Георгій Мурадов, представник Криму при президенті РФ.
Кілька років тому Росія, будучи ініціатором проекту, могла отримувати з-за кордону всі необхідні матеріали, експертну і технологічну допомогу, а також брати позики в іноземних банках. Після окупації Криму та подальшої агресії на сході України, все це стало недоступним.
Крим ризикує стати черговою провінцією Росії, де забезпечення найнеобхіднішим ляже цілком на місцевих жителів. Проблеми з реалізації головного державного проекту визнає навіть російська сторона, однак вирішувати їх як і раніше не в змозі:
Заяви російських керівників про те, що китайські компанії будуть інвестувати в Крим - абсолютно нічим не обґрунтовані. Китайські компанії також бояться невизначеності та перспектив потрапити під санкції.
Самостійно ж країна не витягне подібного проекту ні в технічному, ні в економічному плані. До кризи вартість будівництва моста оцінювалася в $ 480 млн. Відкритим дотепер залишається і питання забезпечення регіону енергоресурсами.
