- Василю Васильовичу, що відбувається з обміном військовополоненими? Раніше за важливого агента ФСБ Ольгу Кулигіну, за неофіційними даними, що займалася створенням диверсійних груп в Україні, віддавали 17 наших хлопців. Зараз фактів обміну стало менше. Чому з оголошенням так званого перемир'я процес сповільнився?
- По-перше, не слід вживати термін " військовополонені ". Серед тих, хто опинився в полоні з обох сторін, є і військові, і цивільні. По-друге, процес іде. Уже вдалося звільнити дуже багатьох. Днями визволили 17 полонених - 7 військових ЗСУ, 6 бійців добровольчих батальйонів, 4 гвардійців. До цього - 2 танкістів і 2 бійців " Айдара ". Інша справа, що часто нам ставлять певні умови обміну, і ми на них погоджуємося. Що ж стосується Кулигіної, то вона сиділа ось у цьому кабінеті, і ми з нею розмовляли перед тим, як віддати російській стороні.
- У вересні створено Міжвідомчий центр допомоги громадянам з питань звільнення полонених, заручників і пошуку безвісти зниклих. Навіщо, якщо у Міноборони, МВС, Нацгвардії, Держприкордонслужби, СБУ були свої відомості по таким категоріям осіб?
- У тому-то й проблема, що відомості кожної з цих структур вимагали уточнень - хтось значився в полонених, хтось в заручниках, про когось не було інформації - пропала людина, і все. Створений за дорученням президента Міжвідомчий центр, який очолив заступник голови СБУ Віталій Яловенко, покликаний зосередити всю інформацію в одних руках. На підставі даних МО, МВС, НГУ, ГПС, СБУ був підготовлений єдиний список, куди увійшло 2027 прізвищ. Це люди, про яких офіційно заявили рідні та близькі. І тепер ситуацію вдалося виправити, а роботі надати системний характер.
- Скількох вдалося з цього списку знайти і звільнити?
- Близько тисячі.
- А хто ще залишається в полоні?
- Із загального числа - військових 333, бійців добровольчих батальйонів - 41, журналістів - 2... Але цифри певною мірою умовні. Поки ми розмовляємо, можливо, когось вже повернули. Або сам з'явився. А рідні на радощах забули про це повідомити. Когось знайшли мертвим.
- Полонених міняють на бойовиків, яких вдалося взяти під варту. Скільки їх?
- По кримінальних виробництвам, які ведуть слідчі СБУ, 199 осіб (Наливайченко пізніше уточнив - 200). Це підозрювані в тероризмі, диверсіях, або вчинили злочини, пов'язані з такого роду діяльністю. Запобіжний захід 15-ти змінений на домашній арешт.
- Це громадяни України?
- І Росії теж. Із загального числа - 12 осіб. Є й інші національності - узбеки, татари, башкири.
- Як відбувається обмін?
- Надаємо списки лідерам самопроголошених ДНР і ЛНР. Вони передають прізвища тих, кого хочуть отримати натомість (одного, загального списку не подали жодного разу). Потім починаються переговори. Сам я в них теж брав участь. І з відомим Гіркіним (екс -міністр оборони " ДНР ". - Авт.) зустрічався - 7 травня в Слов'янську. Тоді ми звільняли наших десантників. Переговори - важкий, напружений процес. Ми виставляємо свої вимоги. Та сторона висуває зустрічні. Після того, як в кінці кінців вдається домовитися, визначаємо місце обміну. Забираємо наших. Вони - своїх. Ось так все і відбувається. Звичайно, правило спецслужб - ніяких переговорів з терористами. Але з правил бувають винятки. Які лише підтверджують правило. Це якраз той випадок. І гібридна війна - виключення з правил. І АТО, яка триває кілька місяців. На території, контрольованій ДНР і ЛНР (більше 20 тис. кв. км), проживають сотні тисяч людей. Як з ними розмовляти? Через Гіркіна, Захарченка, Плотницького, Баранова, інших. Іншого шляху немає.
- СБУ порушила по кожному кримінальне провадження...
- Це теж з розряду винятків. Ми дійсно відкрили провадження по лідерах ДНР і ЛНР, оголосивши їх у розшук. Але беремо конкретну ситуацію. На перший етап переговорів у Мінську приїхав міністр держбезпеки ДНР Леонід Баранов. До того ми обміняли його на трьох наших. Він дав підписку, що буде з'являтися за викликом слідчого. Але - порушив. Його оголосили в розшук. І тут він приїжджає до Мінська. За логікою, потрібно затримувати. Однак це переговори. І про затримання мови не було.
- Нещодавно глава ДНР Олександр Захарченко заявив про припинення обміну полоненими.
- Але потім нашому парламентареві - представнику Центру сприяння обміну заручників при СБУ Юрію Тандіту повідомили про продовження переговорного процесу, що б не говорив Захарченко.
- Буває, що відмовляються когось видавати або змінювати? Радник заммміністра оборони Василь Будик (сам, до речі, перебував у полоні у Безлер) заявляв про чорний список з 16 осіб, яких заборонено відпускати. Серед них нібито є і Надя Савченко...
- На жаль, відмовляються віддавати наших офіцерів, вважаючи, що ті найбільш досвідчені військовослужбовці, а значить, небезпечні в ході бойових дій. Майже не видають нікого з "Правого сектору ", з активістів Майдану. Більш лояльні до тих, хто покликаний в зону АТО з громадянки. Пригрозять розправою, виб'ють обіцянку, що не воюватимуть, і - відпускають або обмінюють.
- А українська сторона відмовляє у видачі їх людей?
- Іноді просять віддати тих, хто жодного відношення до подій на Сході не має. Приміром, назвали двох, які нібито знаходяться в СІЗО Хмельницької області. Почали з'ясовувати. Виявилося: ті не в СІЗО, а в... колоніях, і давно - відбувають покарання за вбивства і тяжкі тілесні ушкодження. У кожному конкретному випадку розбираємося окремо.
- Чи буває, що людина значилася в полоні у бойовиків або проходить по базі даних як безвісти зникла, а насправді загинула, але родичі не знають?
- Буває. У морги надходять тіла невідомих, вони знаходяться там якийсь час, потім їх ховають, але перед цим обов'язково беруться аналізи ДНК, щоб можна було ідентифікувати за аналізами ДНК, взятими у близьких (переважно по жіночій лінії). І в Дніпропетровську віддані землі останки тих, кого не вдалося впізнати, при кому не було жодних документів, і в Запоріжжі є такі поховання. Ми не втрачаємо надії встановити особи цих людей. Тут допомагають науково- експертні центри системи МВС. Створено базу даних, на основі якої відбувається ідентифікація.
- Що ви думаєте про формулу обміну "Всіх - на всіх"?
- Це, на мій погляд, єдино правильний, оптимальний варіант.
- Але як тоді бути з тими, чиї руки по лікоть в крові? Виходить, їх затримують, а потім вони опиняються на волі - в обмін на наших?
- А яка альтернатива? Запропонуйте свою. Ті, чиї руки в крові, повинні відповісти за законом. Рано чи пізно відплата все одно їх наздожене. На кому крові немає, підпадають під амністію.
- Наших полонених катують, б'ють, утримують у жахливих умовах, морять голодом, принижують. Таке ставлення до всіх?
- Чи не до всіх, але до багатьох. Тримають у підвалах, стайнях, кидають на брудну роботу, погано годують, вербують. Жінок силою примушують до співжиття. Безжальні до активістів "Правого сектору ". Не щадять снайперів, навідників - обрубують руки, пальці. Подібних фактів, на жаль, вистачає. Ми їх теж документуємо і долучаємо до матеріалів розслідування.
- Чимало для обміну полоненими продовжує робити голова громадської організації " Офіцерський корпус" Володимир Рубан. Ви співпрацюєте?
- Епізодично. На перших порах співпраця була більш тісною. Потім Рубан став діяти, в основному, самостійно. Ми відкриті до взаємодії з " Офіцерським корпусом ", іншими громадськими організаціями, волонтерами. Однак чимало й тих, хто не проти пропіаритися, більше говорить, ніж робить.
- Правда, що ви особисто були готові виступити в якості заручника?
- Так. Запропонував: " Віддайте за мене 200 наших! Все- таки генерал, начальник Головного слідчого управління СБУ, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук".
- А вони?
- Мороз. "Добре, - кажу, - тоді додайте ще дев'ятьох народних депутатів! "
- Де ж такі нардепи - добровольці знайшлися?
- То- то й воно, що не знайшлося сміливих. Це ж не в ТВ- шоу полум'яні промови виголошувати. Так що поки цей обмін не відбувся. Може, прочитають - і викличеться хто -небудь...
- Куди можуть звернутися родичі тих, хто пропав безвісти в зоні АТО, опинився в полоні?
- Міжвідомчий центр СБУ знаходиться за адресою: Київ, вулиця Ірининська, 4. Телефон працює цілодобово: 0800-501482 і 044-235-6367, електронна пошта - polonhelp@ssu.gov.ua
