Як бійці АТО оббивають пороги чиновників за свій статус і пільги. Бійці, які повернулися з котлів в зоні АТО, оббивають пороги чиновників. Тільки так можна отримати статус учасника бойових дій та належні пільги.

Інженер Олександр Кикин відправився в зону АТО добровольцем. Спочатку як волонтер: возив продукти і одяг бійцям 95-ї аеромобільної бригади. Потім організував польову кухню. А коли зрозумів, що його допомога більше згодиться на передовій, взяв у руки зброю. У День незалежності був важко поранений під Слов'янськом. Втратив ногу і отримав численні опіки бійця врятували в одній з клінік Ізраїлю. Зараз Олександр проходить реабілітацію і готується до протезування. Здавалося б, гірше позаду. Але тепер йому належить ще одна битва - за статус учасника бойових дій.

"У червні я ходив у військкомат, просився воювати. Але мені, як і багатьом з тих, кому за 30, відмовили, - згадує 33-річний боєць. - Я поїхав добровольцем, і тепер у мене немає всіх необхідних документів". У нещодавно створеній Держслужбі у справах ветеранів та учасників АТО наполягають на додатковому розслідуванні. Чиновники попросили контакти трьох товаришів по службі, які можуть підтвердити, що Олександр брав участь у бойових діях на сході країни. Але 95-я бригада воює під Донецьком і зв'язку з хлопцями немає.

Було очевидно, що отримати статус та належну допомогу за декілька тижнів не вдасться, а протезування потрібно було починати. Тому боєць пройшов лікарсько-консультативну комісію. Отримав довідку, де вказано: інвалід першої групи, загальні захворювання. Максимальна пенсія, на яку можна в такому випадку розраховувати - тисяча гривень на місяць. Якби Олександра визнали учасником бойових дій, він одержав би одноразову виплату - 325 тис. грн - і 2700 грн щомісяця.

Пільги з відстрочкою

Антитерористична операція, а за фактом війна триває в Україні вже більше півроку. При цьому статус учасника бойових дій, який гарантує соціальний захист, бійці змогли отримати тільки в жовтні. Справа не тільки в організаційних складнощі, як запевняють чиновники. "Економія. Чим довше це тягнеться, тим менше потрібно грошей на виплати", - впевнений Максим Щербатюк, програмний директор Української Гельсінкської групи з прав людини.

Ще в травні Верховна Рада ухвалила зміни в Закон "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", прирівнявши військових, які б'ються в Донбасі, до учасників бойових дій. Але в АТО беруть участь не тільки люди в погонах, але і медики, волонтери. Зміни, що дозволяють цивільним отримати статус учасників бойових дій, внесли тільки у липні. У серпні Кабмін прийняв постанову №413, визначивши порядок надання статусу, процедуру його отримання та повний перелік пільг. "До цього ніхто не міг отримати статус і скористатися пільгами", - підкреслює Максим Щербатюк.

Знижка на комунальні послуги, безкоштовний проїзд у транспорті, пенсії і перевага при вступі дитини до вузу - ось неповний перелік пільг, якими може скористатися учасник АТО. За словами Артура Дерев'янко, голови Держслужби у справах ветеранів та учасників антитерористичної операції, у 2014 році держава виділила на їх забезпечення 145 млн грн. У Держслужбі повідомили: до початку листопада прийнято 1119 рішень щодо надання статусу учасника бойових дій. При цьому в Міноборони стверджують, що до 3 листопада статус учасника отримали лише 194 військовослужбовців.

Проблемний статус

Щоб отримати статус учасника бойових дій, бійцю потрібно звернутися в свою військову частину. Протягом місяця командир зобов'язаний видати довідку про те, що людина дійсно воювала в зоні АТО. Цей документ разом з висновком медкомісії за місцем служби та паспортом передається у відомчу комісію. Комісія їх розглядає і, якщо з паперами все в порядку, передає далі - в міжвідомчу комісію. Та надає бійцеві статус.

"У військових частинах зараз бардак, тому довідки неможливо отримати швидко", - пояснює Максим Щербатюк. І додає, що довідки про участь в АТО видають на підставі направлення з військкомату, виписки з військового табеля, медичних довідок, якщо боєць був поранений. Цих документів, як у випадку з Олександром Кикиним, може не бути. Тоді процес затягується. В Гельсінську групу скаржилися на труднощі при отриманні статусу учасника бойових дій жителі 17 областей України.

Як бійці АТО оббивають пороги чиновників за свій статус і пільги. Бійці, які повернулися з котлів в зоні АТО, оббивають пороги чиновників. Тільки так можна отримати статус учасника бойових дій та належні пільги.

Батальйон ОУН не підпорядковується жодному відомству, тому його бійці не можуть претендувати на статус учасника бойових дій, говорить заступник командира Борис Гуменюк

Найбільше проблем виникає у добровольців, які формально не підкоряються силовим відомствам. Вони служать в батальйоні ОУН, 5-м і 9-м батальйонах Правого сектора. "У нас взагалі немає ніякого статусу. Для держави ми озброєне угрупування", - говорить Борис Гуменюк, заступник командира батальйону ОУН. У червні він звертався до Валерія Гелетея, на той момент міністра оборони, з проханням надати ОУН статус державного батальйону. Міністр відмовив, запропонувавши бійцям вступити в інші військові частини. На той момент у цьому підрозділі було 200 добровольців. Держава не надає бійцям ні харчів, ні одягу, не кажучи вже про зарплати. При цьому батальйон ОУН брав участь у взятті Савур-Могили і допомагає утримувати донецький аеропорт. Зараз п'ятнадцять добровольців лежать з пораненнями в госпіталях і не отримають ніякої допомоги від держави. Сто бійців знаходяться в Пісках, стільки ж - на полігоні в Ніжині.

"Кожен день нас обстрілюють, кожен день ми стріляємо, не маючи права на ці постріли", - розводить руками Борис Гуменюк. І додає, що для бійців ОУН статус учасників бойових дій - це в першу чергу легалізація, а вже потім пільги.

Складно отримати статус та волонтерам. Вирушаючи в зону АТО, вони воліють не брати довідок про відрядження заради безпеки. Часто не привозять документів, що підтверджують їх участь в антитерористичній операції. Нарешті, досі немає відомчої комісії, яка б розглядала їх документи.

Так і з визначенням самої зони проведення АТО не все просто. Антитерористичний центр СБУ визначив її територію за межі Донецької й Луганської областей. "Але прикордонників в Харківській області регулярно обстрілюють з російського кордону. Так хто воював в зоні АТО? Доброволець з Донецької області або прикордонник з Харківської?", - дивується Максим Щербатюк.

Несправедлива допомога

Допомогу пораненим і виплати родичам загиблих регулюються галузевим законодавством. Для військових - Законом "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", для міліціонерів - Законом "Про міліцію". Якщо учасник АТО доброволець, в разі поранення він отримує інвалідність на загальних підставах, пройшовши лікарсько-консультативну комісію.

"Якщо гине рядовий міліціонер, його родичі отримують близько 100 тис. грн допомоги, якщо гине військовий - 600 тисяч гривень", - підкреслює Максим Щербатюк. Правозахисник згадує ситуацію з батальйоном спецпризначення "Херсон", який підпорядковується МВС. П'ятдесят його бійців були відправлені в Донбас "для охорони громадського порядку". Шість добровольців загинули в Іловайском котлі, троє пропали без вісті. Комісія, створена при місцевому УМВС, встановила, що смерть бійців "настала внаслідок протиправних дій сторонніх осіб". А значить, за Законом "Про міліцію" їх родичам належить грошове забезпечення за десять років, але не більше ста прожиткових мінімумів.

Сім'ї загиблого Владислава Ковальова, добровольця батальйону "Херсон", нарахували 71 тис. грн допомоги. 30-річний Владислав був лікарем. Під час анексії Криму організував медичне чергування для учасників Майдану в Херсоні. Сім'ї до останнього не говорив про те, що збирається в зону АТО. Повідомив лише перед від'їздом - вранці 19 серпня. Загинув 29 серпня, виходячи з оточення під Іловайском. У Владислава залишилася дружина і двоє маленьких дітей. Він був зарахований у батальйон рядовим і отримував 4 тис. грн на місяць, каже його сестра Алевтина Смутко. Проте допомога сім'ї нарахували виходячи з окладу в 600 грн (без урахування премій і доплат). Бійці батальйону "Херсон" та їхні колеги-військові гинули під Іловайском разом, при цьому компенсації їх сім'ям відрізняються в рази.

Максим Щербатюк стверджує, що з сім'ями загиблих херсонського батальйону МВС працюють юристи Гельсінської групи з прав людини. Бійцям, які зіткнулися з труднощами в отриманні статусу учасника бойових дій та сім'ям загиблих правозахисник радить відправляти запити в Міністерство соціальної політики та Держслужби у справах ветеранів та учасників АТО. Або звертатися до суду.