Національний банк заперечує неконтрольований обсяг емісії гривні в 2014 р. Регулятор повідомив, що монетарна база з початку року зросла на 23,4 млрд. грн (7,6%), склавши в цілому 330,5 млрд. грн. Раніше деякі економісти заявляли про те, що реальна емісія досягла за рік обсягу 200 млрд. грн. НБУ, посилаючись на показник приросту монетарної бази, який є одним з індикаторів емісії, спростовує ці цифри.
"Процедура емісії грошей в Україні строго регламентована. Вона відбувається виключно в безготівковій формі шляхом зарахування відповідної суми на кореспондентські рахунки банків в НБУ. І навпаки, коли гроші вилучаються з обігу, відповідна сума списується з цих рахунків", – заявили в Нацбанку.
Проте показник монетарної бази не повною мірою відображає реальну ситуацію з емісією, кажуть експерти. За їх словами, ніякий грошовий агрегат не дасть повного уявлення про масштаби емісії. "Грошові агрегати не відображають ситуацію на ринку. Емісія може повністю піти на валютний ринок – що у нас і сталося. А може піти на депозити в банки. Виходячи з цього при рівних обсягах емісії ми можемо отримати зовсім різні показники", – говорить перший заступник голови правління банку "Контракт" Павло Крапівін.
Оперуючи статистикою по грошовій базі, Нацбанк не говорить про обсяги викупу ним облігацій внутрішньої державної позики, зазначає експерт. З початку року обсяг ОВДП у портфелі НБУ зріс на 139,9 млрд. грн (див. Графік). Це більше, ніж в 2013 р, коли регулятор накопичив облігацій на 41,4 млрд. грн (у 2012 р – на 21,2 млрд. грн).
Обсяги викуплених паперів в 2014 р – не що інше, як прихована емісія, кажуть експерти. "З одного боку, банки витрачають живу гривню, щоб купити ОВДП, з іншого – отримують під них рефінансування, що є чистої води емісія. При цьому гроші від продажу ОВДП Мінфін пускає на фінансування витрат бюджету", – пояснює Крапівін.
Значна частина коштів, отриманих урядом від НБУ за ОВДП, пішла на потреби Пенсійного фонду. Однак левову частку отримала НАК "Нафтогаз" для розрахунку за боргами і оплати газу, говорить економіст Андрій Блінов. Ще в кінці квітня МВФ, затвердивши програму співпраці з Україною, дозволив уряду випустити облігації для капіталізації " Нафтогазу ", а НБУ – придбати їх на суму 23,662 млрд. грн. Пізніше "Нафтогаз" отримав дозвіл купити у Нацбанку з резервів $2,16 млрд. для погашення боргу перед "Газпромом". У підсумку НБУ отримав назад гривню від "Нафтогазу", за яку він сам викуповував у Мінфіну облігації. В результаті цього замкнутого кола і відбувається тиск на гривню: валюти стає менше, а обсяги гривні ростуть.
Крім того, необхідно друкувати гроші і для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), під контроль якого з початку року потрапив вже 31 банк. Щоб допомогти з виплатами вкладникам, Мінфін повинен випустити ОВДП на 10,1 млрд. грн. Підтримує фонд і Нацбанк безпосередньо – регулятор має намір надати ФГВФО кредит на суму ще близько 6 млрд. грн. І це притому що фонд вже отримав 4,8 млрд. грн від НБУ.
Вдатися до емісії НБУ також був змушений у зв'язку з попитом на гривню серед населення. Як зазначив старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, це викликано великим відтоком депозитів з банків. За десять місяців вкладники забрали з фінустанов 53 млрд. грн. Щоб підтримати ліквідність банків, НБУ був змушений видавати великі обсяги рефінансування. Тому не дивно, що з початку року в країні зріс обсяг готівки на 44 млрд. грн.
