У вівторок, 9 грудня, уряд затвердив довгострокову стратегію своєї діяльності. Серед обговорюваних питань - податкова реформа, оформлена у вигляді законопроекту "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)". Але, на відміну від програми діяльності уряду, законопроект про податкову реформу поки не зареєстрований на сайті парламенту. Тим не менш, за інформацією прес-служби Державної фіскальної служби, сьогодні, у середу, законопроект буде обговорюватися в профільному комітеті Верховної Ради.
Про свої перші враження від проекту податкової реформи розповіла народний депутат, член парламентського комітету з податкової і митної політики Оксана Продан.
- Прокоментуйте, будь ласка, намір уряду обкласти 30%-вим податком суми перевищення витрат фізосіб над доходами.
- Я дуже сподіваюся, що запропоновані Мінфіном разом з Державною службою фіскальної зміни до Податкового кодексу України, які передбачають запровадження 30%-ного податку на перевищення витрат фізосіб над його доходами, не буде затверджено урядом.
- Яким чином можна буде відстежити витрати фізосіб?
- Мені це незрозуміло. Впевнена, що це нереально. Законопроект передбачає п'ять причин для проведення позапланових перевірок. Думаю, що розрахунок йде на фіскальний контроль з допомогою додаткових адміністративних можливостей. Але такі речі можна впроваджувати лише після створення умов для вільної сплати податків, коли немає корупційних складових.
- Як при оподаткуванні дорогих покупок будуть враховуватися грошові накопичення за минулі періоди (якщо, приміром, людина при річному доході в 20 тис. грн купує товар за 100 тис. грн з використанням раніше відкладених коштів)?
- Законопроект передбачає одноразове декларування доходів, майна і фінансового стану фізосіб, у тому числі отриманих з порушенням законодавства. Причому задекларувати можна лише ті кошти, які лежать на рахунку у банку. Якщо у вас гроші "під подушкою", то в декларації їх внести не можна. Для легалізації цих коштів необхідно розмістити їх на банківському рахунку. З моменту легалізації податківці отримують можливість відстежувати витрати фізосіб, отримувати інформацію про покупки вартістю від 25 тис. грн і проводити позапланові перевірки. А це - додаткові корупційні можливості.
Метою введення податку на комерційну нерухомість може бути масове доведення компанії до банкрутства для подальшої його скупки за безцінь
- Які ще найважливіші нововведення, крім одіозної норми про 30% -вий податок, містяться в законопроекті?
- Документ передбачає, зокрема, скасування неоподатковуваного мінімуму загальної площі житлової нерухомості для всіх видів об'єктів. На даний момент пільговий метраж, неоподатковуваний податком, становить 140 кв м для квартир і 250 кв м для будинків. У разі прийняття документа, платити податок доведеться всім - навіть за найменшу квартиру. І це тоді, коли у більшості людей значно знизилися реальні доходи.
Нагадаю, норма про введення загального податку на нерухомість у свій час була прописана в урядовому законопроекті №5079, який, втім, у вересні поточного року навіть не був включений в парламентський порядок дня. Тепер ті ж норми в більшості своїй включені в проект зміни податкового кодексу. Передбачається, що органи влади на місцях зможуть звільняти від сплати податку на нерухомість окремі категорії громадян. Але, як правило, цього не відбувається. Оскільки зазвичай при розрахунку доходів центрального бюджету в нього включаються максимально можливі суми надходжень від місцевих податків. Та й сама норма про право місцевої влади звільняти від сплати податку виписана вкрай непрозоро, що є передумовою для корупції.
Крім того, проектом податкової реформи передбачається введення податку на комерційну нерухомість. Вважаю цю ініціативу вкрай несвоєчасною. Адже економіка падає, а бізнес у більшості випадків просто виживає, намагаючись хоча б зберегти свої активи. Про прибуток не йдеться. Метою введення податку на комерційну нерухомість може бути масове доведення бізнесу до банкрутства для подальшої його скупки за безцінь.
Передбачає законопроект також надання податківцям права стягувати податковий борг безпосередньо, без подачі позову до суду. Але це абсолютно неприпустимо при існуючому рівні корупції та непрофесіоналізму в податковому середовищі. Свого часу подібна норма в Україні існувала. Але була скасована, зауважте, навіть Миколою Азаровим. Примітно, що останнім часом я дуже часто згадую Азарова...
До слова, уряд пропонує також ввести касові апарати для спрощенців другої і третьої груп, відсутність яких ми відстояли в 2010 році на Податковому Майдані. Знову ж таки, навіть Азаров свого часу дозволив спрощенцям працювати без касових апаратів.
- Схоже, влада намагається будь-якими способами наповнити бюджет.
- Що стосується наповнення бюджету, я б рекомендувала законодавцям наступне. Діюча модель спрощеного оподаткування передбачає роботу шостий і сьомий груп "єдинників". Ці групи сплачують податок за ставкою 5% + ПДВ або 7% без ПДВ. Аналізований же законопроект пропонує приєднати шосту і сьому групи до третьої та оподаткувати 2% + ПДВ і 4% без ПДВ відповідно. Навіщо це робити? Адже це потенційні втрати бюджету. Хіба уряд про це хтось просив? Краще б залишили діючі ставки єдиного податку.
Ще одне пропоноване нововведення - введення акцизу на переобладнання транспортних засобів. Він був введений у вересні 2013 року. Норму тоді пролобіювали Таріел Васадзе (почесний президент УкрАВТО - ред.) І Дмитро Святаш (екс-співвласник корпорації Автоінвестстрой - ред.). Після Революції акциз був скасований з подачі трьох партій Майдану - УДАРу, Свободи і Батьківщини. Як можна знову його ініціювати?
Пропонується також ввести прогресивну шкалу оподаткування пасивних доходів. І це після того, як влітку поточного року ця ідея була остаточно відкинута.
Серед інших значущих нововедення - зниження ліміту готівкових розрахунків з 150 до 18 тис. грн., А також підвищення ставки пенсійного збору з операцій купівлі готівкової іноземної валюти фізособами і скасування цього збору для юросіб. (Варто нагадати, що банківське співтовариство виступало категорично проти збільшення даного збору. Очевидно, влада вирішила прислухатися до банків, переклавши податковий тягар на плечі населення - ред.)
