Мінстерство Державної безпеки ЛНР "викрило" штаб-квартиру Правого Сектору в Луганську

Луганським штабом "Правого сектора" назвали колишнє офісне приміщення на першому поверсі будинку, шо на кварталі Єременка обласного центру.

З січня 2014 року в цьому приміщенні, за сприяння голови Луганскього осередку "Просвіти" пана Володимира Семистяги, розмістилася єдина на Луганщині українська книгарня "Східна Брама", власником якої я власне і був.

Щодо прапорів, які на думку співробітників МГБ мали б свідчити про належність до "Правого Сектору". Прапори, які ви знайшли у офісі - це прапори організації "Права Справа" та повстанського загону, який діяв на теренах Луганщини в період Перших визвольних змагань. До "Правого Сектору" ці прапори не мають жодного відношення.

Тепер пару слів про саму "операцію" МГБ щодо "викриття" нашого офісу та зовнішнього за ним спостереження на протязі місяця. Можливо, на думку співробітників МГБ це мало додати їм певні бали в очах луганчан, але маленьке уточнення. Про місце розташування книгарні та офісу " Правої Справи", починаючи з січня 2014 року,знали всі зацікавлені особи. До речі,інформацію про місцезнаходження нашого офісу "ЛНРівці" отримали під час допитів голови місцевого осередку " Просвіти" пана Семистяги, який був затриманий сепаратистами 23 червня 2014 року. Додам, що у "Правої Справи" є можливість вивчати протоколи цих і не тільки цих допитів.

Цікаво також, що "викриття" офісу "Правої Справи", дивним чином співпало з успішним завершенням розвідувально-диверсійної операції розвідгруп "Правої Справи", про що і було повідомлено, як самою організацією, так і ЗМІ. Наші ДРГ успішно виконали свої завдання на окупованій території і на території сусідньої держави, в результаті українські військові отримали точну інформацію про кількість, озброєння та пересування сил супротивника.

У викривальному відеоролику "співробітник МГБ заявляє наступне: "Слідчо-оперативні заходи дали нам зрозуміти, що тут знаходиться штаб або ж квартира, явочна диверсійної групи. У цій квартирі і раніше знаходився офіс, але зараз чітко з упевненістю можна сказати, що офіс продовжував функціонувати упродовж усього періоду протистояння між "ЛНР" і Україною. Ми можемо бачити ось ці прокламації, листівки, які дають чітке сприйняття і поняття, що підготовлені для того, щоб розкладати саме і діяти в негативному форматі, розкладати і дискредитувати існуючу владу. Для того, щоб чітко зрозуміти, ми бачимо портрет Романа Шухевича, бачимо портрети керівників Української Повстанської Армії, тобто на ось цих прикладах намагалися виховувати нашу молодь".

На початку ролика МГБшник показує знайдену "фашистську літературу" - роман нідерландського письменника-антифашиста Гаррі Мулиша. Далі він також демонструє книги відомих українських видавництв і якусь, за його словами, "підривну літературу". В якості "підривної літератури" співробітник МГБ продемонстрував часопис "Нація і чин" - журнали 60-х років минулого століття, які нам передали благодійники з діаспори. Цікаво, що про Шухевича цей персонаж розповідав на тлі портрету народного артиста УРСР, почесного громадянина Луганщини Михайла Голубовича.Цікаво,чи знає він взагалі, хто такий Шухевич і як він виглядав?

Далі він запрошує глядачів до підвалу, розташованого прямо під "штабом". Тут начебто зберігався "цілий арсенал для диверсійної групи".Що ми бачимо у кадрі? Автомат АК 47 і учбові гранати РГД 5 (зразка 1954 року), а також - РГД 33 (такі радянська армія використала ще в Другу світову війну). Такий "арсенал" можна знайти в кабінеті початкової військової підготовки у будь-якій школі. А ноутбук і касовий апарат "Ера", який належав крамниці "Східна Брама" - це, звичайно, страшне знаряддя, за допомогою якого можна влаштувати не один кривавий теракт.
Підкинута списана зброя свідчить про наявність "штабу диверсантів" в цьому приміщенні так же красномовно, як і поламані шахтарські каски часів Помаранчевого Майдану.

Заарештований хлопець, якого виводять з "підвалу" - це виключно імітація, бо єдиний ключ від броньованих дверей цього приміщення, в якому зберігалися матеріальні цінності, був у мене, і зайти в нього ніхто не міг. До того ж, погодьтеся, влаштовувати "штаб" диверсійної групи, в приміщенні про яке всі знають - це відверта дурня. Щоб зробити таке, треба бути несповна розуму.

Далі «чекісти ЛНР» повідомляють, що підвальне приміщення було замінироване, і вибухівки начебто вистачило би для того, щоб "будівля сталінських часів склалася, як будиночок з карт". Що я можу сказати? Панове терористи не читають радянську класику і погано знають історію... Пригадуєте, як краснодонські підпільники з "Молодої гвардії" вивісили над містом радянський прапор, прикріпивши до нього табличку "Заміновано", і який переполох здійнявся серед окупантів? Таку саме методику застосували і ми - це була "психічна атака", або, по-простому, стьоб. Дивно складається життя - "антифашистів" постійно б'ють іхньою зброєю. Історія дуже дотепна дама, вона жорстоко вимсіює тих, хто її ігнорує.

Підводячи підсумки цього сумного видовища, можу сказати – ця «викривальна акція» є з початку до кінця постановочною, спрямованою на те, щоб «зберегти лице» абсолютно неефективного, непрофесійного «МГБ ЛНР», яке, замість виконувати свої прямі обов'язки, займається вибиванням грошей з підприємців та катуваннями полонених.