За словами заступника командира 4-го батальйону Василя Козака, з мотострільців вони були змушені перетворитися у ремонтників - з частин розбитих ворожою артилерією машин вони збирають придатну до експлуатації техніку. На постачання техніки, обіцяної Міністерством оборони давно перестали сподіватися. Воюють тим, що є, і не сумують.
З настанням темряви життя в селищі завмирає. Комендантської години формально немає, але кожен, хто помічений на вулицях в темний час доби, викликає підозру у військових.
Кілька разів за вечір на нас наставляють автомат, але все закінчується благополучно. Ми ночуємо у місцевих активістів, які допомагали українській армії навіть під час окупації села бойовиками. А на наступний день збираємося відправитися на передові позиції батальйону.
Уточнимо, що Кримське село, що знаходиться у прифронтовій зоні, не дивлячись на «перемир'я», піддається регулярним обстрілам бойовиків.
