В листопаді 2013 року тодішній президент Віктор Янукович під тиском Кремля заморозив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Янукович ще не знав, що це рішення покладе початок Евромайдану і буде коштувати йому посади. Після його втечі в Росію нова українська влада негайно відновила переговори з Євросоюзом.
21 березня 2014 року в Брюсселі відбулася церемонія підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Були підписані ті частини Угоди, які стосуються політичної взаємодії, питань безпеки та боротьби з тероризмом.
16 вересня Угоду про асоціацію синхронно ратифікували Європейський парламент і Верховна Рада України. У той же день документ підписав президент Петро Порошенко.
З 1 листопада набула чинності тимчасове застосування Угоди про асоціацію, зокрема, пункти про безпеку, юстиції, боротьби проти шахрайства, гармонізації стандартів і т. д. Розділ Угоди, присвячений зону вільної торгівлі, відклали до 1 січня 2016 року. На відстрочення наполягала Росія, мотивуючи таке рішення "захистом" своїх ринків від європейських товарів.
У той же час, Євросоюз продовжив режим автономних торгових пільг для України до 31 грудня 2015 року. Такі преференції дозволяють скасувати мита на українські товари в країнах ЄС, хоча для Європи зберігаються старі митні правила.
Щоб договір остаточно набрав чинності, її мають схвалити парламенти всіх 28 країн-членів ЄС. Угоду про асоціацію вже ратифікували 12 держав: Болгарія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Румунія, Словаччина, Хорватія, Чехія, Швеція та Естонія.
Крах малазійського "Боїнга" на Донбасі
17 липня в районі міста Торез Донецької області був збитий ракетою пасажирський Boeing 777 авіакомпанії компанії Malaysia Airlines. У результаті катастрофи загинули всі пасажири і екіпаж - 298 осіб.
Українська сторона з посиланням на перехоплені дані радіопереговорів заявила, що літак збили бойовики "ДНР" із зенітного-ракетного комплексу "Бук", завезеного з Росії.
Захід дав зрозуміти, що розділяє українську версію про причетність Росії до авіакатастрофі. Кремль у свою чергу наполегливо заперечував усі звинувачення, покладаючи відповідальність на Україну.
Остаточно розставити крапки та встановити винних у трагедії повинна Міжнародна слідча група. Розслідування контролює прокуратура Нідерландів.
Варто зазначити, що катастрофа "Боїнга" спричинила нову хвилю міжнародних санкцій західних держав проти Росії. Чимало експертів вважають її "поворотним пунктом" у відносинах Росії з США і Євросоюзом.
За кількістю жертв авіакатастрофа Boeing 777 стала найбільшою в історії України. Зазначимо також, що російська пропаганда намагалася довести, що літак збили українські літаки, але у неї вийшли тільки дуже непереконливі фейки.
Іловайська трагедія і вторгнення російських військ
У серпні Росія, відправляє в Україну диверсантів і бойовиків, а також допомагала їм технікою і зброєю, пішла на новий крок в агресії проти України - пряме вторгнення своїх військ. Терористи в цей час терпіли поразки, контрольована ними територія скорочувалася, але пряме втручання РФ змінило ситуацію.
У другій половині серпня в Донецькій області розгорнулися запеклі бої між силами АТО і бойовиками "ДНР". Місто Іловайськ мав особливе стратегічне значення - взяття його під контроль дозволило б українським військовим завершити блокування терористів в Донецьку.
Українські силовики увійшли в Іловайськ 18 серпня і змогли взяти під свій контроль більшу частину міста.
Однак 23-24 серпня український кордон через підконтрольні бойовикам ділянки перетнули регулярні російські війська. Під тиском переважаючих сил ворога окремі частини українських військ почали відступати, в результаті чого вже 28 серпня Іловайське угруповання виявилося в "котлі".
29 серпня російський президент Володимир Путін закликав бойовиків відкрити гуманітарний коридор для оточених українських військових. Терористи в свою чергу заявили, що готові випустити бійців АТО з оточення.
Вранці 30 серпня українські військові колонами почали покидати місто "гуманітарного коридору", однак терористи і росіяни відкрили вогонь.
За даними Міноборони, під Іловайском загинули 108 бійців АТО, ще сотні було поранено й захоплено в полон. За оцінками військового експерта і журналіста Юрія Бутусова, число жертв може досягати 250 осіб. Звучали і цифри про тисячі загиблих.
Поразка під Іловайском стала трагічною сторінкою в історії антитерористичної операції і підштовхнуло Київ зупинити наступ на Донбасі і укласти Мінське перемир'я.
А бойовики з допомогою російських військ розширили контрольовану ними територію, зайнявши, зокрема, Савур-Могилу, Новоазовськ і підійшовши близько до Маріуполю (його околиці і передмістя безліч разів обстрілювалися окупантами, але місто залишився під контролем України). У той же час, присутність своїх кадрових військових в Україні, Кремль визнавати відмовляється, незважаючи на те, що списки загиблих в Україні солдатів РФ весь час збільшуються.
Мінські домовленості і "перемир'я" на Донбасі
Угода про тимчасове перемир'я на Донбасі була досягнута на переговорах у Мінську 5 вересня. У розробці і підписанні мирної угоди брали участь представник ОБСЄ Хайді Тальявіні, колишній президент України Леонід Кучма, посол Росії в Україні Михайло Зурабов, представники "ДНР" Олександр Захарченко і "ЛНР" Ігор Плотницкий.
Договір передбачав негайне припинення вогню, виведення з території Донбасу російських найманців і військової техніки, надання окупованим бойовиками територіям "особливого статусу" у складі України, проведення в регіоні місцевих виборів.
Перемир'я було порушено в лічені години після підписання. Більшість терористів не визнали домовленість і продовжили обстріли позицій українських військ.
У ніч на 20 вересня учасники контактної групи в Мінську підписали додаткову домовленість про зупинку бойових дій на поточній лінії та встановленні 30-кілометрової зони безпеки по лінії фронту.
Однак бойовики "Новоросії" продовжили війну. На початку жовтня виявилося, що мало не вся територія "ЛНР" і "ДНР" перетворилася на суцільні "неконтрольовані терористичні угруповання", які нападали на українську армію і ворогували між собою.
У свою чергу, сили АТО, скуті Мінською угодою, припинили наступ і могли лише відбивати атаки бойовиків і відповідати на обстріли.
Тільки за перші два місяці такого "перемир'я" загинули більше 100 українських військових, 600 отримали поранення. У той же час, терористи зуміли розширити підконтрольну територію.
Разом з тим, терористи зазнали ряд поразок - зокрема, не взяли донецький аеропорт, героїчних захисників якого вже назвали киборгами.
Нещодавно пройшла ще одна мінська зустріч, результатом якої став обмін полоненими і звільнення українських військових. Інші домовленості поки що озвучені не були, на Донбасі стріляють, але вже рідше. У той же час, військові і мирні громадяни продовжують гинути.
Люстрація по-українськи
16 вересня Верховна Рада прийняла закон "Про очищення влади". Рівно через місяць - 16 жовтня - закон набув чинності.
Закон передбачає люстрацію осіб, які займали вищі пости у виконавчій та судовій владі в період президентства Віктора Януковича, силовиків, які керували територіальними органами МВС та СБУ під час Майдану, і ряду інших категорій держслужбовців.
У той же час, закон не поширюється на виборні посади, такі як депутати, уповноважений з прав людини, конституційні судді. Люстрації також не підлягає президент України (хоча на Віктора Януковича цей закон поширюється).
У перші три місяці дії закону були люструвати сотні чиновників, ще більше вважали за краще піти самі, не чекаючи "чистки".
При цьому ряд експертів заявили, що закон про очищення влади приймався похапцем і під сильним громадським тиском. Основною проблемою закону називали недоведеність вини кожного з люструвати чиновників, а також неправильно вибраний критерій люстрації. Також висловлювалися побоювання, що закон перетвориться на каральний інструмент для боротьби з неугодними.
Розкритикувала як не відповідає європейським нормам закон і Венеціанська комісія, вона рекомендувала українським законодавцям доопрацювати закон про люстрацію з урахуванням вищезазначених зауважень. Новий документ має бути підготовлений протягом трьох місяців - до березня.
Паралельно в Україні набрала обертів "сміттєва люстрація". Радикально налаштовані "прихильники очищення влади" нападали на депутатів і чиновників, били їх і засовували в сміттєві контейнери. Жертвами нападів, зокрема, стали народні депутати Віталій Журавський, Віктор Пилипишин і Нестор Шуфрич.
Вибори до Верховної Ради
26 жовтня в Україні відбулися дострокові вибори до Верховної Ради. За два місяці до цього, 25 серпня, президент Петро Порошенко достроково розпустив Раду у зв'язку з розвалом парламентської коаліції "Європейський вибір".
Вибори 2014 року, як і попередні, пройшли за змішаною системою: частина депутатів обиралася за партійними списками, інша - за мажоритарними округами. Однак у зв'язку з анексією Криму і війною на Донбасі, по мажоритарних округах замість 225 обрали лише 198 депутатів.
Явка на виборах склала трохи більше 52%, міжнародні спостерігачі не зафіксували серйозних порушень у процесі голосування. Прохідний бар'єр у Раду подолали 6 політичних партій - "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Опозиційний блок", "Самопоміч", "Радикальна партія Олега Ляшка" і "Батьківщина".
У зв'язку з тим, що Крим і частина Донбасу не брали участь у голосуванні, парламент 8-го скликання став першим в історії України, куди не пройшли представники Компартії. У той же час, представники Партії регіонів пробилися в Раду у складі "Опозиційного блоку" і по мажоритарних округах в південних і східних областях.
Партії-переможці, за винятком "Опозиційного блока", сформували парламентську коаліцію, до якої увійшли понад 300 нардепів - конституційну більшість.
В основу коаліційної угоди закладений пакет антикризових реформ, запропонований президентом Петром Порошенком і підтриманий прем'єром Арсенієм Яценюком.
До речі, Яценюк вдруге очолив Кабмін. Особливістю нового уряду стала поява в ньому трьох іноземців, лише напередодні прийняли українське громадянство. Міністрами економіки, фінансів та охорони здоров'я стали литовець Айварас Абромавічус, американка Наталя Яресько та грузин Олександр Квіташвілі. Чи доб'ються чогось західні менеджери, подивимося.
Правда, особливо монолітної коаліції не вийшло - про це свідчать і її невпевнені голосування, зокрема, останнє - за Держбюджет-2015.
