Довіра до правоохоронних органів була на рівні 4%. Грошей не було. Все це змінила тендітна дівчина - Ека Згуладзе, якій тоді було всього 26 років. Без єдиного дня досвіду роботи в правоохоронних органах її відразу призначили заступником міністра МВС Грузії. Зараз міліції довіряє 84% населення.
Як їй це вдалося, екс-міністр МВС розповіла на лекції «Вуличного університету» у Львові.
1. Не бійтеся брати новачків. Ми створили особу нової держави. Якщо говорити чесно, нові поліцейські взагалі не були поліцейськими. Ми мали лише тиждень на підготовку. Патрульна поліція була наївна: вони не брали грошей і допомагали у всьому, тому що у них ще не було поліцейських амбіцій. Ця наївність пішла на руку в реформуванні іншої поліції. Потім ми реформували і спецназ, і розвідку, і так далі...
2. Ми взяли програмістів «з вулиці»: двох хакерів по 16 років, одного сусіда з банку. Тих, хто погодився працювати на зарплаті, яку ми могли дати. Ми дали їм матеріально-технічну базу, час і мандат «Роби, що хочеш». І потім вони самі скомплектували департамент. І потім через кілька років ми отримали кілька нагород як прогресивне міністерство Європи.
3. Кожному міліціонеру - по iРad. У нас в міністерстві, - а це 90 тис. Осіб, - спочатку було 8 комп'ютерів. Через три роки - персональний комп'ютер на кожну пару + iPad для кожного поліцейського, цифрові бази даних, дуже складний Інтернет і case management programs, які вони самі розробили. У одного рядового поліцейського з'явилася ідея: він дуже хоче мати iРad. Я подумала: я можу це замовити місцевому виробництву, це добре для економіки. І якщо в поліцейського буде iРad, в Грузії скрізь є 3G, я зможу підключити його до баз і поліпшити працездатність.
4. Поліцейським треба добре платити. Не можна починати нову сторінку з зарплати в 30 доларів. Ми дали 300. Небагато, але в той час це були гроші, на які можна було прожити. Якщо поліцейський не може утримувати себе на зарплату, він не буде працювати чесно. Але щоб дати хорошу зарплату відразу - такого фінансового ресурсу не має жодна країна світу, однак це можливо робити фазами, секторами, регіонами або департаментами.
5. У неординарної ситуації шукайте неординарні виходи з ситуації. Ми дуже строго обійшлися з ломбардами, знищили нелегальний ринок збуту. Відсутність ринку - помер бізнес. Адже скільки мобільних телефонів ти вкрадеш для себе? У нас було 2-3 випадки крадіжки мобільних телефонів на рік. Начебто не так важливо, але такими речами ти змінюєш поведінку людей, вони стають законослухняними.
6. Користуйтеся міжнародним досвідом. Ми сіли, і на базі кількох правових актів зробили унікальний документ: за базу ми взяли американський RikoLaw, італійський, новозеландський закон по боротьбі з організованою злочинністю, і британський закон по боротьбі з тероризмом. Вийшов дуже цікавий закон. Ми вирішили забрати у злодіїв в законів гроші і «шісток». Змогли заарештовувати членів кримінальних груп за «членство в кримінальних групах». Змогли конфісковувати нелегальне майно. Але відразу виникла ще одна проблема: ми хотіли це майно продати на аукціоні, бо потрібні були гроші в бюджет, але ніхто нічого не купив. Ми зрозуміли, що люди бояться. Тоді ми відкрили в будинках «злодіїв у законі» поліцейські ділянки. Люди захотіли працювати з поліцією.
7. Поліція повинна бути між людьми. Ми посадили поліцейських за скляними стінами. Підсвідомо підказуючи населенню, що якщо в Грузії поліцейський може з відкритою спиною сидіти за склом - нічого боятися. Ми побудували біля ділянки парк зі стільцями. Кілька місяців навіть собаки туди не приходили. Люди колами обходили ділянки. Потім з'явилася якась бабуся, підлітки, і поступово це стало нормальним парком.
8. знищити корупцію - зникне кримінал. Для нас корупція була в тому, що, наприклад, даішник бере хабар. Але те, що я плачу декану факультету, щоб мій син закінчив з «п'ятіркою», або те, що я хочу водійські права сьогодні, тому що мені потрібно - це не корупція. Був подвійний стандарт. Тому ми працювали у двох напрямках: 1) репресії: виявляти і заарештовувати; 2) базова комунікація: «Корупція - це погано». Поступово ми стали реально безпечною країною в плані криміналу. Коли я починала, в Тбілісі крали в день десь 25 машин. Через 5 років - 5 машин по країні. Ми почали контролювати кордон. Борючись з корупцією, ми вбили цілу серію злочинів в Грузії.
9. Багато чого можна робити без грошей: можна писати законодавчу базу, робити структурну і системну реформи.
10. Реформи приносять гроші. У нашому конкретному випадку гроші потрібні були на нові уніформи, нові машини, бензин. Ми змогли переконати кілька фондів та приватний сектор Грузії створити фонд підтримки реформ поліції країни. Він фінансував перші форми, машини і перші шість місяців зарплати патрульної поліції. Протягом чотирьох років ідеальний бюджет Грузії, який існував тільки на папері і нікому ніде не показувався, виріс в 20 разів, хоча економіка зросла лише в 2 рази. Тіньова економіка зникла, викорінили системну корупцію, і збір податків став майже 100%. Ми відмовилися від приватних і старих поліцейських машин. Вибрали лізинговий контракт при покупці нових машин. Це - велика економія. Ми кожну копійку рахували. За рік ми робили 60% економії, так як обслуговування нових машин ще й набагато дешевше і вони витрачають менше бензину.
11. «Поліція - це рідкісна інстанція, де ти набираєш молодих хлопців без вищої освіти». І це реальність по всьому світу: їх середнє IQ нижче, ніж ваше. Треба завжди давати цукерку, заохочення, бо це розвиває. Через кілька років більшість міліціонерів були грамотними, вони почали вчити мови: англійська, французька, німецька. Самі. У них з'явилася перспектива кар'єрного росту. Ця мотивація завжди працює.
12. Молодь не має боятися займати посади. В арабських країнах є активісти, сміливі, феноменальні, їм по 16-18 років. Вони відмовилися піти у владу. Не взяли на себе відповідальність. У кожній країні арабської весни вони втратили те, за що вони проливали кров. У Грузії багато молоді, яка нічим не пов'язана з політикою. Але коли нам запропонували, ми погодилися.
13. Співпраця міліції та прокуратури. Коли ми робили комплексну реформу поліції, паралельно реформувалися прокуратура і судова система. У нас була загальна стратегія. Перед тим, як я брала кожне нове рішення щодо реформи, я дзвонила в прокуратуру і питала, чи зробили вони свою частину роботи. Отримати результат за короткий час можна тільки після комплексної реформи. Змінити тільки міліцію не дасть такого результату.
14. Скорочення штату. Я скоротила штат правоохоронних органів з 90 тис. працівників у 30 тис. Швидко звільнили тільки ДАІ. Заарештували тільки тих, проти яких були конкретні кримінальні справи - кілька сотень протягом двох років. Решту звільняли, коли скорочували штат. Звільнити слідчих так само, як ДАІ, ми не могли. Тому повернулися до них після першої перемоги над криміналом. Ми їм сказали: «Змінилися правила гри: залишаєтеся, але граємо за нашими правилами». Частина пішла відразу, частину протягом наступних двох років, не змогла так працювати. В системі було багато дублювання, були функції, які ми віддали іншим міністерствам. Наприклад, ми вирішили, що такий корумпований орган, як міліція, не може видавати паспорти. І віддали цю функцію міністерству юстиції.
15. Реформа поліцейської академії. Ми домовилися з прокуратурою, у них хороший конкурс сертифікації, ті які не набрали абітурієнти, яким не вистачило одного-двох балів, я взяла їх на роботу. У нас були інтенсивні курси криміналістики майже в усіх напрямках. Вони не були супер-поліцейськими. Але теоретичні знання у них були кращі, ніж у досвідчених працівників. У 2006 році був рік великих змін в плані криміналу: він впав на 60%, насильство знизилося на 80% або навіть більше в деяких напрямках.
