Наказ про прийняття крилатої машини на озброєння підписав міністр оборони України Степан Полторак.
Це сталося після проходження української машиною безлічі серйозних випробувань на різних аеродромах та у різноманітних метеорологічних умовах. До речі, саме в частині вимоги до злітно-посадковій смузі Ан-70 істотно перевершує всіх наявних у світі конкурентів: американського військово-транспортного C-17 виробництва корпорації Boeing, європейського Airbus A400M і китайському Y-20 вимагається для зльоту ЗПС довжиною не менше 900 метрів. Російському Іл-476 (це модернізований Іл-76) потрібно і зовсім 2100 метрів. А український Ан-70 здатний злетіти після розбігу довжиною всього в 310 метрів по бетонній або асфальтової смузі і в 607 метрів по ґрунтовій.
Але найбільший плюс військово-транспортного літака Ан-70 для України, яка змушена витрачати величезні кошти на оборону проти російської збройної агресії - це його ціна. Вартість і самого літака, і його експлуатації приблизно вдвічі менше, ніж у зарубіжних аналогів.
Цікаво, що спочатку Ан-70 був спільним російсько-українським проектом і розглядався як кандидат на заміну застарілих Ан-12 у військово-транспортній авіації армії Росії. Проте зважаючи відомих подій українським авіабудівникам довелося завершувати роботи по запуску нового літака в серійне виробництво вже самостійно.
Типовий завданням для Ан-70 є доставка 20 тонн вантажу на відстань у 3000 кілометрів. Він може скидати парашутний десант, а у вантажному відсіку здатна поміститися практично будь-яка бойова техніка, наявна на озброєнні армії України. Крім того, конструкція літака передбачає повністю автономну навантаження і розвантаження. Для цього на ньому встановлено відповідне підйомне обладнання - дві бортових електричних лебідки і чотири электротельфера. Це дозволяє використовувати його для забезпечення постачання бойових операцій української армії і перевезення особового складу навіть на необладнаних аеродромах в польових умовах.
