Історія ганьби Муженко на передовій - армією керують боягузи

Так, на фото начальник Генерального штабу Віктор Муженко з передової.

Так, це під Авдіївкою. Історія фотографії така. Після відходу зі знищеного терміналу останніх захисників, і героїчної оборони терміналу в безнадійних умовах з 18 по 21 січня, хитрий апаратник Муженко зрозумів, що йому не варто з'являтися в столиці, щоб відповідати на незручні питання. Адже Верховний Головнокомандувач твердо заявляв: "Донецький аеропорт ми не здамо. Якщо здамо Донецький аеропорт, то завтра терористи будуть в" Борисполі ".

А тут таке... Тому начальник Генерального штабу поїхав не в Київ, а на передову. Є в Авдіївці надійне місце. і ось туди на передову начальник Генштабу, якому підпорядковується 300 тисяч чоловік, приїхав під охороною роти десантників. Забився глибоко в підвал, і п'ять діб керував збройними силами України з підвалу в 10 квадратних метрів, в який зв'язківцям вдалося провести два телефони. Там добре - тепло, снарядів навіть не чути. Але всі столичні лідери, яким НГШ твердим голосом повідомляв де він знаходиться, в побожному шоці дивилися на карту, і просили Муженко повернутися, не ризикувати так собою. А чутливий Головнокомандувач просто рознервувався. Звичайно, у високих кабінетах ніхто не в курсі, що те місце, де провів ці дні Муженко, навіть з "Піона» не проб'єш. один раз - очевидці стверджують - саме один раз, Муженко все-таки покинув укриття. У цей момент його випадково і сфотографували.

Ризик був якийсь. Але героїчно стояти на корточках Муженко треба було все-таки в новому терміналі, а ще краще на Путилівській розв'язці в Спартаку 17 січня, яку не вдалося утримати через погано підготовлену самим Муженко атаку.

До речі, я спеціально поцікавився поведінкою Муженко на фронті. Так от, жодного разу він не водив війська в атаки, і на танку не їздив попереду. Але в бойові порядки військ виїжджає регулярно, це правда, і в зоні обстрілу артилерії теж знаходиться. І регулярно бере на себе командування підрозділами.

Так-так, всім троллям я нагадую - я писав про те, що Муженко командував атакою танкової роти 29 липня, і мені тоді здавалося, що це дуже підбадьорює війська. Але після 29 липня відбулося багато нещасть - сектор "Д", Іловайськ, 31-й блок-пост, Донецький аеропорт, а в результаті незрозумілих і безглуздих рейдів та блок-постів, війни без тилів і флангів, ми втратили 2000 вояків.

І тепер я категоричний противник, щоб НГШ взагалі втручався в якісь тактичні ситуації, прекрасно розумію, що навіть у нашій війні, не дуже інтенсивній, такі дії на цій посаді неприпустимі.

Ще була історія, коли одного разу Муженко з шістьма охоронцями з "Альфи" раптом вирішив провести особисту інспекцію військ. І вилетівши на вертольоті чотири доби йшов лісами без зв'язку, щоб зустрітися особисто з командирами наших бригад, які в повному шоці дивилися на виходячого пішки з лісу начальника Генштабу.

Ще була історія, коли в серпні в момент боїв у секторі "Д" Муженко приїхав під самий кордон з Росією - в Степанівку, і теж провів кілька годин, шокуючи потім всіх розповідями про свою крутизну. На жаль, тим, хто воював в секторі "Д" два місяці такий туризм ніякого полегшення не приніс.

Муженко, звичайно, не боягуз. Але свій героїзм він проявляє явно не в найнебезпечніших місцях.

Він часто сам командує атаками рот і батальйонів. Це напевно, можна було б іноді робити, якби при цьому грамотно велася штабна робота, і якщо б управління дрібними загонами Герасимчука системою у виконанні НГШ.

Начальник Генштабу напевно не читав відому роботу Шапошникова "Мозок армії", і на жаль, не розуміє, що начальник Генштабу воює над картою, і що якщо він у розпал бою лізе в якусь дірку без зв'язку, це не надихає війська, а навпаки, паралізує роботу і на передовій і на всьому фронті. Поки Муженко особисто контролював оборону Авдіївки, противник перекидав сили для атаки Дебальцевської дуги. Зброя НГШ - карта та телефони спецзв'язку.

Я не знаю випадків в історії воєн, коли з автоматом за передовою ходив би начальник Генштабу - це повне протиріччя суті цієї роботи. На мій погляд, це ще одне свідчення повної профнепридатності. Ця фотографія - це ще одна історія, про те, що в Україні на вищі й найвідповідальніші пости призначають людей, які вміють подобатися начальству, і над якими при цьому сміються і зневажають підлеглі.

А автоматники зараз потрібні в Вуглегірську. І якби Муженко сидів не в Авдіївці, а над картою в Києві, він міг би вчасно перекинути в цей по-справжньому загрозливий район ті бракуючі роти, які змогли б обладнати елементарні опорні пункти в місті, і не допустити швидкого захоплення його противником. Чекаємо нових Селфі?

Апдейт: знайомий боєць зробив зауваження до статусу: Юра, Муженко не було під Саур-могилою 12 червня. І доповіді йому йшли по телефону через кожну годину протягом 4-х часового бою. А розвідка була. Ми. Це була розвідка боєм, що зовсім не наші методи враховуючи нечисленність групи (нас було всього 6 осіб) але накази були саме такі.

Юрій Бутусов.