«Мажор» належав до людей, котрих називають успішними. Це не завадило ще не старому чоловіку змінити затишний офіс та надушену сорочку з краваткою на багнюку донецьких полів та смердючу від поту екіпіровку.
«Мажор» був глибокий та інтелігентний чоловік, це можна зрозуміти по записах щоденника, котрі ми наводимо нижче. Високопоставлений банківський службовець, працював на одну з найбільших фінансових установ держави. Жив з дружиною та дітьми у Фастові. В лютому цей двохметровий 37-річний велетень звільнився. І пішов захищати Україну. Щоб потрапити до війська задіяв зв'язки. Бо за дивною традицією військкомати не люблять добровольців (що з них взяти?-прим.). Приєднавшись до війська, як офіцер запасу отримав відповідну посаду.
20 серпня потрапив в зону АТО, а за п'ять днів прийняв хрещення вогнем: група Мажора потрапила в засідку під Комісарівкою (Луганська область). В лютому бою втратив багато побратимів, сам отримав контузію. Однак службу не залишив, лікуючися у польових умовах.
Стисле повідомлення одного з телеканалів у сюжеті за 30 січня. “Так звані бійці ДНР і ЛНР прикривалися місцевим населенням, по нас вівся вогонь з будинків. Місцеве населення, коли вівся вогонь, вибігли діти з підвалів. Загинув героїчно наш командир, позивний “Мажор”, прізвища не називаю, були поранені наші хлопці “, – розповів Анатолій боєць батальйону” Київська Русь”. Мова йшла про напівзруйнований вже Вуглегірськ.
Як, за яких обставин загинув герой, боєць змовчав. Схоже це якось пов'язано з дітьми що наражалися на небезпеку та пораненими побратимами. Лихо сталося 29 січня. Ось що на загибель товариша написали на сторінці батальону у Facebook.
«Нажаль, у нас є втрати. Важко в це повірити, але смертю героя сьогодні загинув чудовий молодий офіцер, великий патріот та справжній громадянин, відомий в Батальйоні як “Мажор”. Хай з Богом спочиває! Герої не вмирають!»
А тепер знайдіть ще трохи часу і почитайте записи щоденника, щоб зрозуміти яку Людину ми з вами втратили… Наші щирі співчуття родині героя. Царство небесне…
