Мінфін не відмовляється від ідеї прийняти рішення, яке дозволить "залучати в бюджет" банківські депозити у воєнний час. Але якщо раніше під дію такої норми підпадали практично всі депозити громадян і організацій, то зараз істотно підвищується "громадський больовий поріг". Тепер під фактичну "тимчасову націоналізацію" ризикують потрапити депозити громадян понад 200 тис. грн.
У підготовленому Мінфіном законопроекті "Про фінансову систему України в особливий період" у числі іншого містився ряд пунктів, які стосуються банківських депозитів громадян і організацій.
Зокрема, мова йшла про те, що "в разі введення воєнного стану та накладення мораторію на виплату банківських депозитів кошти клієнтів, які знаходяться на вкладних (депозитних) рахунках у банках, і кошти небанківських фінустанов, які належать громадянам та/або залучалися від громадян на поворотній основі, можуть залучатися для задоволення потреб держави в особливий період шляхом зарахування їх частини, розмір якої визначається Кабміном, в державний бюджет".
Законопроект передбачав, що залучені таким чином кошти включаються у державний борг, оформляється державними цінними паперами, що передаються власникам цих коштів. Зобов'язання за такими цінними паперами виконуються державою після закінчення особливого періоду за рахунок коштів держбюджету на умовах, визначених цими цінними паперами.
Те ж стосувалося коштів підприємств, установ та організацій всіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, а також фермерських господарств.
Передумовами для подібних ініціатив є не тільки загроза введення воєнного стану в країні в разі ескалації конфлікту на її Сході, але і серйозні проблеми з виконанням дохідної частини держбюджету.
Вищеназваний законопроект з'явився не просто так, а на виконання указу президента від 24 вересня 2014 р. та доручення прем'єр-міністра (від 27 жовтня 2014 р.) про необхідність створення законодавчих підстав для функціонування фінансової системи в так званий особливий період.
Обидва торішніх розгляди законопроекту урядом закінчувалися його відправкою на доопрацювання. Те ж саме відбулося і в році нинішньому після його винесення на очолюваний прем'єром урядовий комітет з питань економічного розвитку та європейської інтеграції. Просочилася в ЗМІ причина: можлива дискредитація уряду (особливо напередодні прийняття рішення про вільне курсоутворення на міжбанку, вже призвело до нового витка девальвації).
Хоча, як було зазначено в супровідних документах, перед розглядом на урядовому комітеті документ був погоджений з Національним банком, Мінекономрозвитку, Мін'юстом, ДКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міноборони, МВС.
На даний момент підготовка відповідного законопроекту триває, і більшість його положень залишаються незмінними.
Зокрема, новий набір пропозицій може передбачати ще більш широке використання засобів населення і бізнесу для потреб держбюджету і банків, на порятунок яких коштів у держави немає.
Обговорювані зараз в надрах Мінфіну і НБУ заходи стабілізації фінансової системи в особливий період істотно розширені і передбачають як залучення депозитів та коштів з поточних рахунків громадян і підприємств до бюджету країни, так і так звану haircut ("стрижку") за кіпрським сценарієм, коли вклади понад певної суми будуть конвертовані в акції проблемних банків на певний термін (рекапіталізація за рахунок коштів клієнтів).
Введення воєнного стану в країні або деяких її областей може призвести до тимчасового вилучення депозитів у всіх категорій фізичних і юридичних осіб (крім підприємств оборонного комплексу). При цьому залучені в процес порятунку держави можуть бути вклади розміром понад 200 тис. грн (перший розглянутий варіант) або 400 тис. (другий варіант) з видачею замість них держоблігацій терміном на два роки за ставкою 14-16% річних (прогнозний середній рівень інфляції на два роки) або за ставкою 12-14% річних, за трирічними облігаціями.
Очевидно, одночасно з залученням депозитів в бюджет відбудеться автоматична конвертація валютних вкладів у гривневі за офіційним курсом, з подальшим поверненням в національній валюті. І хто знає, якою буде ця сума в перерахунку на реальний курс долара до того моменту.
Мінфін не підтверджує, але і не спростовує викладену інформацію.
Більшість експертів впевнені, що в нинішніх умовах доцільно прагнути зробити вклади більш привабливими, переконати населення нести гроші в банк, повернути довіру населення до банківської системи, а не провокувати забирати гроші з неї. І що подібні ініціативи виглядають почасти як провокаційні і навряд чи добре продумані та обґрунтовані.
І нехай 200-тисячний поріг відсікає більшість нинішніх вкладів "фізиків" в системі, не варто забувати, що після останнього витка девальвації ця сума вже складає в еквіваленті менше 10 тис. дол. Це сума, якої не вистачить на придбання не те що найпростішої квартири для громадян, які намагаються нагромадити на придбання більш-менш благополучного міського житла, але і пристойного автомобіля (породження вітчизняного та китайського автопрому не в рахунок). В таких умовах немає сенсу розраховувати, що такі заощадження будуть накопичуватися в банках, а значить, надії не те що на відновлення припливу, але і на припинення відтоку депозитів з системи марні
