Хочу, щоб у АТЦ зрозуміли - другого "котлу" їм вже не пробачать.
Я добре пам'ятаю те відчуття, коли здається, що можеш не дожити до ранку. І тим більш я знаю, що відчувають командири, втрачаючи своїх братів по зброї. Я відчуваю провину за втрату кожного з них.
Але чомусь її не відчуває пан Муженко, приміром.
Ми не вимагаємо воєнного стану. Ми лише просимо можливості адекватно відповісти. Зараз вирішальні дні, години. І життя людей, якими зараз платять за "перемир'я" - безцінні. І вони на вашій, панове, совісті.
Пише командир батальйону "Дніпро" Юрій Береза.
