Втім, не здавшись у полон, ті, хто зміг вибратись із оточення позбавили очільників сепаратистів потужного козиря.
Свідчення солдатів, які зуміли вибратись із Дебальцевого
“Місто залишило багато вантажівок з людьми, але небагато з них дістались цілі. Максимум третина змогла вибратись з Дебальцевого" - говорить сержанта по імені Володимир.
Інші співрозмовники розповіли, що до кінцевого пункту при відступі дісталась більшість солдатів, які починали відступ у колоні із майже 100 вантажівок. Багато завершували відступ пішки, після знищення машин вогнем ворога.
22-річний медик Альберт розповів, що наказ про відступ тримали у секреті до останньої хвилини, потім дали 10 хвилин на розміщення у вантажівках.
Вантажівки вишикували на краю міста, а танки та гусеничну техніку вибудували у колони по обидва боки від вантажівок, щоб таким чином прикрити солдатів при відступі через поля.
Бій розпочався негайно. Вантажівки виходили з ладу та стикались одна з одною у темряві, бо їхали із вимкненими фарами. До світанку к олона розтягнулась на відкритій місцевості і обстрілювалась з усіх боків.
По відступаючих стріляли з танків, систем залпового вогню та снайперських гвинтівок. Мертвих та поранених лишали на снігу, бо їх було надто багато.
Співрозмовник розповів, щопоранених "стабілізували, давали їм знеболююче, накладали жгути та намагались перемістити до якогось укриття. Пізніше із української зони за ними було відправлено спеціальний підрозділ.
Інший співрозмовник, рядовий Олександр Богунов розповів, що відповідно до наказу солдати брали з собою "лише необхідне для бою під час відходу, іншу зброю та боєприпаси лишали".
Досі незрозуміло скільком вдалось вижити та уникнути полону з 8 тисяч, які знаходились у Дебальцевому. Порошенко ж заявив, що місто залишили 80 відсотків вояків.
