Транзитні містечка для переселенців із зони АТО, які влада обіцяла заселити ще до настання холодів, стали відкриватися тільки в цьому році. Причому, з помпезністю, гідною радянських часів, - урочистими промовами високопоставлених чиновників, розрізанням червоної стрічки, роздачею почесних грамот усім причетним до цієї справи.
Ще в жовтні уряд Німеччини передав Україні 1336 модулів для будівництва транзитних містечок для вимушених переселенців. Разом з конструкціями для складання будиночків була також відправлена побутова техніка, меблі, постільна білизна, посуд. Загальна вартість гуманітарної допомоги становить 8 млн. євро.
Транзитні містечка для 4 тис. переселенців почали будувати в Запоріжжі, Харкові, Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Павлограді, Нікополі та Кривому Розі. Тільки з самого початку стали виникати проблеми. Самі будиночки збирати недовго, але до них треба провести інженерні комунікації - електрику, воду, каналізацію. Потім виникли бюрократичні зволікання з введенням тимчасового житла в експлуатацію. Втім, місцева влада з цим завданням впоралися, хоча і не так швидко, як очікували переселенці.
Але, як виявилося, люди не поспішають заселятися в нові «апартаменти». І справа не тільки в скромних розмірах житла - на кожну людину припадає по 3,5 кв. м площі. Головна причина - висока вартість проживання. Приміром, у Запоріжжі виставили рахунок за одне ліжко-місце в модульному будиночку 319 грн в місяць. За словами першого віце-мера Запоріжжя Дмитра Свіркіна, це мінімальна вартість, оскільки в цю суму увійшла оплата електрики - 265 грн., а також - холодної води, каналізації та вивозу сміття - 54 грн. У Дніпропетровську виставили схожий рахунок - близько 400 грн. в місяць з людини. На 200 грн. дорожче обійдеться проживання в аналогічному будиночку в Павлограді. А в Нікополі взагалі «загадали» переселенцям непідйомну суму - понад 845 грн. за одне ліжко-місце в місяць. Нагадаємо, це за 3,5 кв. м. на людину.
На питання - чому безкоштовні «будиночки Меркель» виявилися переселенцям не по кишені - місцева влада відповідає однаково: дорога електрика, на якій в транзитних містечках все зав'язано, починаючи від опалення і закінчуючи приготуванням їжі. Але чим пояснити різницю в калькуляції витрат на «комуналку» в абсолютно однакових будиночках у Запоріжжі і Нікополі?
Держава щомісяця виплачує переселенцям допомогу в розмірі 884 грн. для непрацездатних осіб та 442 грн. - для працездатних. При цьому щомісячна сума на всю сім'ю (незалежно від кількості її членів) не може перевищувати 2,4 тис. грн. При цьому сім'я з чотирьох осіб за проживання в модульному будиночку повинна буде заплатити від 1,2 до 3,4 тис. грн. в місяць. Для порівняння - зняти кімнату в гуртожитку в Запоріжжі або Дніпропетровську можна за 1 тис. грн.
У селищах для переселенців встановлені загальні прилади обліку води і електроенергії, а тому всі витрати «розкидали» на всіх жителів.
Дійсно, вартість електричного опалення - втричі дорожче, ніж парового опалення. Але чим пояснити різницю в калькуляції витрат на «комуналку» в абсолютно однакових будиночках у Запоріжжі і Нікополі? Судячи з усього, місцева влада по-різному оцінили витрати на експлуатацію транзитних містечок - прибирання, охорону, обслуговування мереж та інші послуги.
Поки тільки в Харкові модульні будиночки заповнюються без проблем, за койко-місце там треба платити 102 грн. в місяць. Правда, за словами віце-мера Ігоря Терехова, проживання однієї людини обходиться в 500 грн. в місяць, але місто виділило з бюджету 3,2 млн. грн. на експлуатаційне обслуговування цього селища. В інших містах, де збудовано житло для переселенців, запевняють, що грошей на дотації у них немає.
Церемонитися з жителями транзитних містечок, які винні за «комуналку», місцева влада не має наміру. Договір на проживання укладається на короткий термін (наприклад, у Харкові - на місяць, Дніпропетровську - на три місяці), і у разі несплати по рахунках, переселенці опиняться на вулиці. А в Павлограді пішли ще далі - зажадали передоплату за два місяці вперед, майже 1,2 тис. грн. з людини. Не дивно, що черг на заселення в модульні будиночки немає.
Вартістю проживання переселенців у транзитних містечках турбувався прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, який заявив, що «500 гривень заплатити за одне ліжко протягом місяця - це, м'яко кажучи, дорого». У зв'язку з цим прем'єр доручив Мінфіну, Мінрегіонбуду, Міненерго і місцевим властям «розібратися в ситуації». Як варіант вирішення проблеми Яценюк запропонував ввести спеціальний тариф на електроенергію для мешканців транзитних містечок. Але коли переселенцям нададуть знижку по «комуналці» - сказати складно. Та й чи нададуть взагалі. Напевно, прем'єру варто було б поставити питання по-іншому - яка корупційна складова в ціні проживання і чиї обслуговуючі контори стоять за тарифом?
