Дані по втратах за період 18/01 - 18/02 лежать у мене зараз на столі:
- втрати особового складу оцінюються в 179 чоловік;
- потрапили в полон 110 осіб;
- вважаються зниклими безвісти 81 осіб.
Доля 81 людини поки не до кінця зрозуміла. Я, наприклад, знаю про групу з 26 осіб, які зараз практично закінчують вихід, а значить їх доля проясниться. Причина появи таких от "потеряшек" - від загального бардака який неминучий при проведенні відходу частин змішаного складу (ЗСУ, НГУ, МВС, СБУ - і всі зі своїми командирами) і до втечі з позицій деяких частин деяких підрозділів, які повинні були прикривати відхід.
Ніяких "забутих батальйонів", "рот що загубилися" - немає. Ну, принаймні, у порівнянні цифр особового складу відправлених в Дебальцеве і, відповідно, скільки вийшло звідти.
Це цифри і факти, за підписами і печатками. І якщо вони брешуть - людина що підписала документ буде відповідати.
179 осіб пали за цей місяць. Насправді - трохи більше, частина з "зниклих безвісти" на жаль неминуче будуть загиблими. Це багато чи мало, це адекватно або насслілі?
Ось інші цифри з іншого звіту: "Довідка щодо втрат незаконних збройних формувань і підрозділів збройних сил Російської Федерації в зоні проведення АТО".
З початку 2015 року з Дебальцевського плацдарму:
- Особовий склад 2911 осіб;
- Танки 42 одиниці;
- ББМ 33 одиниці;
- РСЗВ 27 одиниць.
З моменту припинення вогню (15.02.2015 р):
- Особовий склад 868 людей;
- Танки 8 одиниць;
- ББМ 11 одиниць;
- РСЗВ 4 одиниці.
На наше угрупування в 2500 чоловік були кинуті 15000 - 17000 тисяч особового складу супротивника! Перевага по живій силі в 5-7 разів! Наші втрати 180-200 чоловік, втрати противника 868. І ми кричимо про те, що насслілі? Ви, які вміють кричати, але не вміють читати - ви в своєму розумі?
Окрема історія про забезпечення для тих хто вийшов з плацдарму, наметами, формою, їжею.
Тут взагалі все дуже цікаво, особливо крики в соцмережах про надання 40 БТРО 3х наметів. Як би так, 3 штуки. Ми взагалі - не повинні були їм в Артемівську жодної давати. Чому? Та з тієї простої причини, що у них директива на відхід була із зазначенням населеного пункту Покровське. Їм, і ще 13 батальйону. І там був розгорнутий табір, встановлені намети, ліжка з матрацами і подушками. А наші воїни прийшли в Артемівськ... Хммм... А... Стоп! Як це - директива? Ді-рек-ти-ва? Тобто, вони отримали наказ, і він був спланованим? А як же крики про неорганізованость виходу? Ааа...
Скільки і як могли розмістити - розмістили. До прийому бійців що виходять не готувалися заздалегідь: боялися витоку інформації про планований вихід. А тому й не розгорнули намети до моменту підходу колон. Хоча намети привезли, форму привезли переодягнутися (1500 комплектів, 1100 вже видана 128 ОГПБР). Баню організували (міська лазня міста Артемівська та 2 машини ДДА).
Голі й босі... В котлі, без їжі та води.
І без боєприпасів, вони ж там воювали без БК? Дивлюся ось сюжет по ГавНьюс з Дебальцевого. Гори ящиків зі снарядами, техніка. Ящики з AN/TPQ. Кого розстріляти за ЦЕ? Начальника? Генерала? Або якогось ротного 55 бригади, який одержував цю техніку в грудні і не спромігся її, НУ ХОЧА Б!!!, підірвати?!
Накипіло...
1) Котла не було. Кожен диванний експерт волаючи про нього - або ідіот, або провокатор. Оточення опорних пунктів - були. Пекельна дорога - була. Але оточення і важка дорога - це різні речі.
2) Вихід був запланований. У потрібний момент. У відповідний момент. Підготовлений, наскільки це можна підготувати за дві-три доби.
3) Наші підрозділи знищили величезну кількість ворога. Поняття "Піррова перемога" для ворога тепер стало відчутніше.
У нас є герої і є труси.
У нас є порядні командири і є покидьки. У нас вчаться воювати, від солдатів і до генералів. Ми будемо втрачати братів і будемо вбивати ворогів. І колись ми переможемо. Скоро чи не дуже, але неминуче.
