Тіла загиблих героїв привезли на Львівщину напередодні. Медики проходили службу у складі медичної роти Нацгвардії імені Пирогова.
Тисячі Львів'ян попрощались з ними у Гарнізонному храмі Петра і Павла. По завершенні похоронного богослужіння, в якому взяли участь настоятель храму отець Степан Сус, військові капелани та священики інших парафій. У супроводі почесної варти Західного територіального об'єднання Національної гвардії України траурна процесія вирушила пішою ходою до Личаківського кладовища. Людей було настільки багато, що колона розтягнулась на декілька кілометрів. На шляху по обидва боки дороги стояли небайдужі жителі міста, які віддавали останню шану полеглим за Україну. Побачивши процесію, перехожі не могли стримати сліз.
9-го лютого медики роти імені Пирогова поспішали назустріч медичному екіпажу з яким пропав зв'язок і потрапили у засідку. Солдати резерву Василь Задорожний і Дмитро Лагунов їхали в медичному автомобілі, Тарас Кончевич — у БТРі. Під час того злощасного бою хлопці вивозили важкопоранених, але попали під ворожий вогонь. Незважаючи на медичні знаки розрізнення нанесені на техніці, військових медиків цинічно вбили. Бойові побратими кілька разів намагались витягнути з під обстрілу їхні тіла. Проте, лише 21 лютого вдалось здійснити обмін.
- Такого ще не було,- говорить командир медроти підполковник Ігор Ільків. - Я був не один раз на війні, але щоб стріляли по лікарях, розстрілювати санітарні машини - такого ще світ не бачив ні в Афганістані, ні в Іраку, ні в Югославії. Ми воюємо фактично зі звірами. Інакше їх не назвеш. - додав він.
- Сьогодні особливий день – ховаємо героїв, які рятували героїв, – наголосив міський голова Львова Андрій Садовий. – Завдяки їм, дуже багато людей сьогодні живуть. Це дуже велика втрата – для рідних, близьких, друзів, міста.
Василю Задорожному було 49 років. У нього троє рідних та дев'ятеро прийомних дітей. Тарас Кончевич в мирний час був лікарем, у нього залишилось двоє дітей — хлопчик і дівчинка. Дмитро Лагунов тільки нещодавно вступив на службу до медичної роти. До свого 39 дня народження не дожив лише місяць.
Троє медиків врятували на фронті не одне життя, постійно евакуйовували поранених із поля бою. Вони часто ризикували своїм життям заради спасіння інших.
Героїв поховали на Личаківському кладовищі у Львові на полі почесних поховань № 76. Пам'ять про них вічно житиме в наших серцях.
