Рік тому жителі села Стрілкове в Херсонській області стали свідками вторгнення на їх територію тих самих " зелених чоловічків".
Того дня, близько 13:00, за базою відпочинку Чорноморнафтогазу приземлилися чотири військові вертольоти з червоними зірками з боків. З них вискочив російський спецназ. З боку Криму по косі під'їхала важка техніка. Так "зелені чоловічки" встановили контроль над важливим об'єктом - газорозподільною станцією, а заодно - і над околицями села. У відповідь з іншого боку до Стрілецької підійшли українські сили.
За минулий з моменту анексії Криму в житті Ларисою Шаймардановой, немолодої місцевої підприємниці, сталася ціла безодня подій.
14 березня 2014 року вона пам'ятає в деталях: як разом з головою сільради відправилася подивитися на російський спецназ, як солдати скерували на неї автомати. "Я одному з них сказала: синку, стріляй скільки хочеш. Я у себе вдома, а ти як тут опинився?" - розповідає Шаймарданова, ледве стримуючи сльози.
Краще вважати себе твариною безродною, ніж називати Росію батьківщиною, - говорить уродженка Росії і мешканка українського Стрілецького Лариса Шаймарданова
Вона не з чуток знає, як росіяни окупували Крим: на півострові у неї жили діти. Дочка Ксенія після допитів у ФСБ покинула захоплену автономію і тепер займається допомогою української армії під Києвом. А про долю сина Шаймарданова може тільки здогадуватися: 34-річний Тимур Шаймарданов пропав безвісти 26 травня 2014-го в Сімферополі.
Він брав участь в організації проукраїнських мітингів, захищав військові частини ЗСУ і відвозив туди волонтерську допомогу. Після того, як співробітники ФСБ заарештували кінорежисера Олега Сенцова за звинуваченням у тероризмі, Тимур боявся, що його, як соратника Сенцова, можуть зловити. Але вийшло набагато гірше.
Вранці 26 травня син стрелковской активістки вийшов з дому, щоб забрати дитину зі школи і не повернувся. Його друг Сейран Зинединов, теж проукраїнський активіст, сказав тоді, що Тимура взяла в полон "кримська самооборона".
Через кілька днів зник і Зинединов.
"З тих пір ми нічого не знаємо про те, де вони й що з ними, - говорить Шаймарданова. - Була надія, що їх відправили до Москви, де міститься Сенцов, щоб прикріпити до того справі. Але там нам цього ніхто не підтвердив".
Незадовго до зникнення Тимур умовляв матір: "Не переживайте, ми ще парадом по Красній площі пройдемося...".
Шаймарданова називає свого сина камазенком - той народився в російських Набережних Челнах, де виробляють Камази, а себе - російською. "Але краще вважати себе твариною безродною, ніж називати Росію батьківщиною", - зізнається вона і додає, що з родичами з РФ перервала всякі відносини.
Вторгнення росіян у Стрілецьку вона не боїться. "Якщо вони сюди прийдуть, то я в партизани піду. Нікуди тікати не збираюся", - каже Шаймарданова і гордо піднімає голову. Туди, де над її будиночком майорить великий жовто-блакитний прапор.
