Дивлячись на зростання тарифів і цін, девальвацію національної валюти в 3 рази на тлі фактично заморожених зарплат і пенсій, неповного робочого тижня, а то і зовсім зупинених підприємств, ми з тривогою говоримо, що попереду важкі роки, дуже часто порівнюючи їх з початком 90-х.
Мої ровесники, і ще більше ті, хто постарше, тоді на собі відчули, що таке розвалена економіка, повністю зруйнований звичний життєвий уклад.
Пам’ятайте, кожен виживав як міг, - доктора наук йшли торгувати на ринки, інженери з картатими баулами возили товари через польський і турецький кордон, мінімум 2/3 сімей жило виключно завдяки своїм городам. А що зараз? За якою схемою сьогодні будується модель виживання для більшості українців, які опинилися за бортом?
Адже вчорашні городи забудовані будинками на десятки кілометрів навколо міст, проїзд до дачних ділянок злетів до небес, і не окупається собівартістю їх продукції, а ринки... - з ринків вже кілька років, починаючи з кризи 2009, спостерігається зворотний відтік робочої сили.
Отже, попереду чергові 5 років пустелі. Старі схеми початку 90-х не працюють.
