Митниця «Донецьк»
З російського боку український кордон перетнути простіше пішки, ніж на приватному авто, через пробки. Колона легкових автомобілів розтяглася до пункту пропуску майже в кілометр. На нейтральній смузі своєї черги чекають також автобуси «Кіровськ-Москва», «Луганськ-Москва» та інші.
Російські митники працюють у звичайному режимі: паспортний контроль і міграційні карти. Усі транспортні засоби і ручна поклажа проходять рентген. Автобуси з пасажирами оглядають ретельно. Для пошуку контрабанди використовують службових собак. Там же, на митниці, чую нове правило: українці, які в'їхали в Росію і не будуть виїжджати за межі Ростовської області, можуть не оформляти міграційні карти, якщо не мають наміру отримати грошовий переказ у банку. Послаблення в правилах стосується, в основному, жителів Луганської області.
Митниця «Ізварине»
Проходжу контроль і бачу, що з української сторони така ж черга машин. На будівлі КПП «Ізварине» висять два прапори - «ЛНР» і «Новоросії». Бойовики озброєні автоматами Калашникова і одягнені в однакову форму «ополчення» світло-коричневого кольору з чорними квадратами. Всі, в тому числі «митники» і «прикордонники».
Паспорти перевіряють дві людини. Російські закордонного паспорта ніхто не питає, в'їзд дозволений за внутрішнім російським паспортом. Ніхто не вносить в документи позначки і не видає ніяких талонів. Досить показати обкладинку паспорта з російським гербом. За митницею слідують пасажирські автобуси «Ізварине-Луганськ» і «Ізварине-Краснодон». Чекають клієнтів. Також в Луганськ йдуть російські автобуси з Міллерово. Проїзд до «столиці ЛНР» коштує 30 гривень. З собою немає гривень, забув на роботі... Водій без питань погоджується взяти оплату російськими рублями.
З людини - 100 рублів, але валюту можна обміняти і на виході з митниці по курсу 40 гривень у «міняйл». Далі - в автобус, який йде за звичайним маршрутом: «Ізварине - Молодогвардійськ - Самсонівка - Новосвітлівка - Луганськ».
Прибуття в «Ворошиловград»
Проїжджаємо через Новосвітлівку, ніхто не звертає уваги на руйнування: дві перші п'ятиповерхівки зі слідами від попадання снарядів у верхні поверхи. Адміністративні будівлі та будинки в приватному секторі з ушкодженнями - також не викликають емоцій в салоні автобуса. Багато хто їде по даному маршруту не перший раз: звикли.
Автобус в'їжджає в Луганськ з боку «Гострої могили», і йде через центр до естакади біля залізничного вокзалу. Приїхали. Вокзал порожній, не освітлюється. Зі слів місцевих, по шляхах все ще курсує одна електричка.
Замовити таксі по телефону складно, особливо у вечірній час. При наборі номера «Економ» - спрацьовує автовідповідач. Увечері працює тільки «Комфорт», і то за таксометром. Як і раніше, в районі вокзалу стоять місцеві таксисти, але тільки до 22:00. Вартість поїздки в середній Камброд (Кам'янобрідський район - ред.) - 160 гривень, хоча проїзд у маршрутках всього 3 гривні і 1,5 гривні для пільговиків. Дороги в старий центр розбиті гусеничної технікою.
Центральний ринок
Вранці нового дня йду до «Глобусу» (магазин біля Центрального ринку - ред.) Людей в місті менше, ніж до війни. Відкритих кафе майже немає. Працюють пивні бари, але клієнтів майже немає навіть увечері.
Дивлюся ціни на продукти, і порівнюю з цінниками в магазині. Картопля від 11,5 до 13 гривень, цибуля ріпчаста від 8 до 10 гривень за кілограм. Капусту продають місцеву, по 12-14 гривень за кіло. Є кріп і петрушка - по 3 гривні за пучок. Сир «Російський» коштує від 90 гривень, «Мааздамер» - 160 гривень за кіло. Масло вершкове «Біловодське» - 65 гривень, «Вершкове» (можливо везли через Станицю, з Харкова) - від 55 до 95 гривень за кілограм. Є приправи українського виробництва: «Аромат» і «Зелень та овочі»: все по 16 гривень. Яйце куряче продають по 18 гривень за десяток (без маркування птахофабрики). Це дешевше, ніж у магазині, в основному ціна - 22 гривні. Кілька свіжа - 26 гривень за кіло. Також бички - 30 гривень, і оселедець по 55 гривень. Скумбрія солона і копчена по 90 гривень за кіло. Решта риба дорожче, ціни починаються від 65-70 гривень за кілограм. Є курячі стегенця в заморожуванні по 47 гривень за кіло. З свинини - ребро ціною від 68 гривень.
«Народні» магазини
Порівнюю ринкові ціни з товарами в супермаркеті. Розкид цін незначний. Пиво світле 1,5 літра - від 45-50 гривень за пляшку. Вино продають від 72 гривень за пляшку. Яйце куряче - 21 гривня.
Вибір круп не радує. Рис зустрічається рідко, як і гречка. Є крупа ячна по 800 грам від 5,2 до 9 гривень, і кукурудзяна. Продають російську тушонку, яку навіть в Росії не купують - «Червона ціна». Що можна покласти в жерстяну банку за 17 гривень?! Українська тушонка теж є. «Чернігівська» коштує близько 40 гривень за банку. З інших товарів - пральний порошок «Tide» - 20 гривень. Та ж фірма і упаковка 3 кг - 340 гривень. Одноразові бритви "Gillette" в упаковці по 10 штук - від 65 до 90 гривень.
Мультивалютна «ЛНР»
У магазинах стали працювати «мультивалютні каси». Оголошення: «оплатити можна гривнями, доларами, євро та російського рубля», за курсом 21, 23 і 31 - відповідно. Здачу завжди видають у гривнях. При оплаті в рублях здачу мають давати в рублях, але віддають гривнями, - посилаються на брак грошової маси. Не дивно, якщо продавцям вигідно прийняти рубль за курсом 31 і здати на ринку по 42. Купити і продати умовні одиниці також можна в обмінниках в центрі міста по вулиці Шовкового або на Оборонній. А також при вході в Центральний ринок з боку «Дитячого світу». Там працюють близько шести подібних кіосків.
100 російських рублів купують за 42 гривні і продають по 48. 100 доларів США купують і продають по курсу 26,8 і 28 - відповідно. Більшість пунктів обміну валют не показують ціни.
Поширені виносні щити на вулицях з написами: «Обналічиваніє грошей. Зняття грошей з карток ». Міняють, як домовишся. У перший же день стало помітно, що в місті ходять сильно зношені гривневі купюри номіналом по 10 і 2 гривні. 1 гривня на папері рідкість - замість неї активно використовуються монети.
Луганський «Епіцентр»
Їдемо в «Епіцентр» на вулиці Ліньова, який тепер перейменований в «Будцентр». Дивимося ціни на будівельні матеріали і «все для ремонту». При вході в супермаркет стоять дві людини в армійському камуфляжі, але без зброї. Фіксувати ціни на товари ніхто не забороняє.
На мій подив, у продажу є не тільки керамічна плитка і шпалери, але і дорога сантехніка і техніка для дому. Полімерні ванни продають від 5000 гривень, а з функціями розпилення води і масажу - від 18000 гривень. Духові шафи також є у продажу: від 7200 до 12000 гривень. Газові поверхні - від 4500 до 9000 гривень Можна купити і телевізор, але вибір дуже скромний. У лінійці близько десяти моделей: від 19-22 дюймів по 8000 гривень, до 48 і більше за 70 тисяч гривень.
На даний момент ці товари є розкішшю для луганчан. Таких грошей практично ні в кого немає, так як у багатьох немає роботи. Дивно, але навіть в «Епіцентрі» немає у продажу віконного скла! По місцевому телеканалу «Луганськ 24» дефіцит пояснюють гострою необхідністю відновити скління соціальних об'єктів, і що скло привозять «гумконвоями» з Росії.
Мир після війни
На вулицях Луганська зустрічаються оголошення про продаж квартир. «Двушку» можна купити за ціною 5, 8 і 13 тисяч доларів США. Ціна залежить від курсу на конкретний день.
Для тих, хто хоче виїхати з вмираючого міста, в касі автовокзалу продаються квитки. Пасажирські автобуси відправляються майже кожен день і слідують через міста РФ, де можна зробити пересадку. На Харків - через день. Квиток 550 гривень. В Ялту - два рейси по 800 гривень. У Москву - щодня і через день за 900 гривень. В Каменськ також щодня і всього за 120 гривень.
Також можна нікуди не їхати і залишитися в Луганську, як вчинили багато. Але мені прийшов терміновий виклик на роботу, і вибирати не доводиться. Залишається сподіватися, що в Луганську колись буде так, як раніше - без війни.
