Костянтинівка знаходиться в зоні бойових дій ближче інших міст. Але тут ніколи не рвалися снаряди і зараз тихо. Принаймні так було до трагедії, коли під колесами військової машини загинула дівчинка.
Смерть 6-річної Поліни Воронової перекреслила вистраждане взаєморозуміння між жителями Костянтинівки і військовими. Це розуміють і ті, і інші. Поки тихо, але це більше не мирне місто, взаємна ворожнеча явно є і в будь-який момент може вийти з-під контролю. Одна надія, що пройде час і люди вибачать.
Без діла погано
Але поки не пробачили. Вголос протестувати побоюються, але ночами виходять на вулиці і перекреслюють намальовані на стінах синьо-жовті прапори. На те, щоб замалювати образливі написи, у комунальників чи то часу, чи то бажання немає.
Влади ведуть виховну роботу. З багатьма керівниками міських установ поговорили і попросили розуміння - не всі в армії такі, як солдати в тій машині. Обіцяли не спускати справу на гальмах і не покривати своїх.
Про це ж говорять і військові на вулицях. Їх, до речі, зараз майже не видно. Патрулі тільки на вокзалі і біля гуртожитків.
- Ми до цього випадку, ясна річ, негативно ставимося. У самих діти, - розповідали патрульні і надовго замовкали.
Офіційних висновків експертизи ще немає, але тут ні для кого не секрет, що люди в бронемашині були п'яні. Алкоголь - це взагалі ключове питання і головна проблема. Завозять фургонами, і все розмітають.
- Не продавати - і тут все! - Рубають долонями хлопці з автоматами.
- Та ви подивіться на себе! Як вам не продаси? - Заперечую.
Дивляться з щирим подивом. А як їх не боятися, коли вони в повній бойовій викладці, що твої коммандос, та ще й ходять групами. Таким в магазині не відмовляють.
- Подуріли ви, чи що? Кому я не продам? Солдатам? Та я їм продам і тільки спасибі скажу, якщо вони хоч ціну заплатять, - так реагують на розпитування продавці місцевих магазинів.
Та що гріха таїти, іноді люди й самі пропонують. Настрої в місті різні, не всі ще перейнялися проукраїнським духом, і тому пропонують спиртне військовим з таємним наміром - зараз вип'є, а потім почне буянити і зганьбити добре солдатське ім'я. Деякі беруть без питань. Якщо він звик до армії пити, то і зараз не відмовиться.
- Значить, треба розвісити телефони комендатур по всьому місту. Побачив п'яного в камуфляжі або формі - дзвони, - слушною думкою розвиває пропозицію мій співрозмовник. - Але, звичайно, зараз вже нічого не виправиш. Це ж не те, що по п'янці один одного перестріляли. Коли БТРи починають тиснути дітей...
Солдати знову надовго замовкають.
- Перекреслити все... Люди звіром дивляться. А зараз нові до нас приїдуть, жовторотики. Вони і на війні, вважай, що не були. Будуть в окопах сидіти, від неробства маятися. Без діла погано.
- А нехай вчать особовий склад матчастини, - перебиває другий боєць. - Полігони є, боєприпаси теж. Стрільби треба проводити, працювати, щоб вся дурь з голови повилітала.
Мама дівчинки весь час плаче
Дівчинка загинула на центральній вулиці, на перехресті, найближчому до лікарні №5. Вдень і вночі там горять лампади, лежать квіти. Перш ніж наїхати на сім'ю, покалічити маму і вбити дитину, машина знесла стовп і світлофор. Тепер там стоїть регулювальник і зупиняє потік машин, коли йдуть діти - поряд дві школи і малечі багато.
Звідси рукою подати до лікарні, де лікують маму Поліни - Вікторію Ставцову. Її дочка загинула на місці, а у внучатого племінника, двомісячного немовляти, травм не було. Він випав з коляски разом з сумкою, завдяки щасливому випадку приземлився на неї, тому й не постраждав.
Вікторію в лікарню на каталці перевезли лікарі. У неї травмовані стегно і тазостегновий суглоб.
- Ми вивели її з шокового стану, наскільки це можливо, - розповіла нам головлікар лікарні Олена Руденко. - Потрібно відновитися, щоб провести операцію. Але була велика крововтрата, і це ускладнює справу.
Планується, що оперувати її будуть в Харкові - там більше можливостей, але це поки не обговорювали. Вікторія тільки плаче і майже не говорить ні з лікарями, ні з рідними. Чоловіка в неї немає, в розлученні. До трагедії вона працювала в цукерковому цеху. Чи повернеться туди, невідомо.