Армія і закон: не вмієш - навчимо, не хочеш - посадимо

Що має спонукати громадян України захищати територіальну цілісність країни ціною власних життів? Здавалося б, причиною тому має бути любов до батьківщини, сила патріотизму, бажання захистити і відстояти інтереси держави. Уряд вирішив компенсувати дефіцит таких якостей шляхом жорсткості відповідальності військовослужбовців та мобілізованих.

Адміністративна відповідальність

Почнемо з того, що 05.03.2015 року набрав чинності Закон України №158-19, який покликаний уточнити рамки відповідальності за військові адміністративні порушення, які не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Цим же законом було введено "арешт із вмістом на гауптвахті" і визначено порядок його застосування. Новий закон уточнює адміністративну відповідальність військовослужбовців за правопорушення, що стосуються правил і статутів несення служби, матеріальної відповідальності тощо. Таким чином, була визначена відповідальність за недбале ставлення до військової служби, самовільний відхід з військової частини або госпіталю на строк до 3 днів, порушення правил поводження зі зброєю. Все це тепер може спричинити за собою арешт з утриманням на гауптвахті строком до 10 днів.

Вельми примітно, що посилення відповідальності торкнулося не тільки рядових солдатів. Тим же законом була введена адміністративна відповідальність за порушення, які найчастіше практикувалися серед командирів. Серед таких порушень - перевищення військовослужбовцем влади і службових повноважень, бездіяльність військової влади, зловживання владою та службовим становищем. За подібні діяння також передбачили 10 днів гауптвахти.

Знайшла в законі відображення і проблема, широко висвітлюється волонтерами та добровольцями в соцмережах. Тепер введена спеціальна норма, що передбачає відповідальність за розпивання військовослужбовцями алкогольних і слабоалкогольних напоїв.

Кримінальна відповідальність

Що стосується кримінальної відповідальності, то тут все стало набагато серйозніше. Відповідно до закону №194-VIII, посилюється кримінальна відповідальність за військові правопорушення. В першу чергу це стосується непокори (умисного невиконання наказу), опору начальнику, погроз або насильства щодо начальника, самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства, ухиляння від військової служби, майнових відносин, порушення статутних правил служби, злочинній бездіяльності військової влади і незаконного використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання нею. Якщо бути точним, то зміни відбулися не за рахунок посилення відповідальності в існуючих пунктах, а за рахунок додавання додаткових пунктів в статті Кримінального кодексу, які покликані регламентувати відповідальність, діючу саме в період мобілізації в мирний час. Нижче ви зможете ознайомитися з змінами за основними статтями.

Стаття ККУ

відповідальність

Відповідальність під час мобілізації в мирний час

Стаття 402. Непокора

Службове обмеження - до 2 років, або дисбат - до 2 років, або позбавлення волі - від 2 до 3 років.

Позбавлення волі - від 3 до 5 років.

Стаття 403. Невиконання наказу

Службове обмеження - до 2 років, або дисбат - до 1 року, або позбавлення волі - до 2 років.

Позбавлення волі - від 2 до 5 років.

Стаття 404. Опір начальникові

Службове обмеження - до 2 років, або дисбат - до 2 років, або позбавлення волі - від 2 до 5 років.

Позбавлення волі - від 3 до 10 років.

Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника

Дисбат - до 2 років, або позбавлення волі - до 2 років.

Позбавлення волі - від 5 до 8 років.

Стаття 407. Самовільне залишення частини

Дисбат - до 2 років, або позбавлення волі - до 3 років.

Позбавлення волі - від 3 до 7 років.

Стаття 408. Дезертирство

Позбавлення волі - від 2 до 5 років.

Позбавлення волі - від 5 до 10 років.

Кнут є. Де пряники?

Новий закон демонструє наявність глибокої проблеми в нашій армії - з дисципліною. Це не дивно, враховуючи недавнє минуле українських Збройних Сил. На тлі ведуться бойових дій та крайньої напруги сил суспільства, нестерпно, коли молоді хлопці гинуть через відсутність належного озброєння і справної техніки, а командири вивозять у невідомому напрямку поставлені волонтерами для солдатів їжу і спорядження. Але одне посилення відповідальності рядового складу не зможе викорінити цю проблему. Уряду слід якомога більше уваги приділяти глибинним реформам армії, підвищуючи довіру суспільства до Генерального штабу, демонструючи чуйність і турботу про життях військовослужбовців. Інакше політика батога обіцяє бути малодійовою. Український народ вже продемонстрував готовність віддавати життя за країну. Тепер черга влади довести свою готовність служити цьому народу.