На це добро і накинули оком меткі хлопці.
Один із них – Віктор Недоля. За документами, воює з ворогом на Донбасі. Насправді – ріже і вивозить метал. Удома, в містечку Гайсин на Вінниччині, його не побачиш у заяложеній робі - там у військовій формі чолов'яга ходить на мітинги, де розказує довірливим людям про свою відвагу. Навіть медаль за оборону держави отримав. Про свій промисел на розпилі бронетехніки, звісно, ні слова. Однак багато що розповідають бійці добровольчого батальйону «Айдар».
- Одного дня хлопці проїжджали випадково і побачили, що вони там пушку різали, гусеницю знімали, горілку пили, - розповідає боєць батальйону «Айдар» Василь Уманчук. – Ми повідомили нашому командуванню на Щастя, і нас командування відправило перевірити чи це таки правда.
Грабіжників застукали у розпал процесу. Заскочені зненацька збирачі металу словесні погрози підкріпили гранатами. Отака війна.
Сам Віктор Недоля спілкування зі знімальною групою проекту «Дістало!» не уникав - саме приїхав на побивку до Гайсина. У напрасованій формі, підтягнутий, з упевненими рухами та інтонаціями в голосі - такому важко не повірити. Історію з танком Віктор називає вигадками своїх ворогів і запевняє - підбиту машину просто охороняв. Місцеве начальство характеризує Віктора Недолю як патріота і героя, а гайсинці шепочуться, що все через дружбу з братом районного керівника.
Оскільки танк розпиляли у зоні бойових дій, то цим мала б займатися військова прокуратура. Але там ледь встигають із дезертирами розбиратися, до покинутого залізяччя руки не доходять. А дарма. Ціна питання – сотні тисяч гривень, які комусь-таки дістаються. Знищена в боях техніка повинна підбиратися спеціальними рятувальними бригадами та відвозитись на експертизу. А вже вона визначить, що робити далі - чи ремонтувати, чи на брухт.
