З таким твердженням в авторській колонці на сторінках київського журналу «Новий час» виступив журналіст Віталій Портников.
«Було зрозуміло, що є два свята перемоги, - стверджує автор. - Один відзначали на Заході не просто як день знищення нацизму, але і як день свободи - саме після краху гітлерівського режиму Європа, нарешті, змогла зітхнути. А другий - радянський день Перемоги - був швидше святом тріумфу імперії, продемонстрованим імператором-істуканом і його васалами. Ні про яку свободу в цьому святкуванні і мови бути не могло. Не випадково багато хто згадував, що дійсно вільним часом для радянських людей були 1941 - 1945 роки, коли режим був зайнятий власним виживанням».
