За словами старшого менеджера відділу Human Capital, керівника групи з надання послуг приватним клієнтам, EY в Україні Галини Хоменко, статус податкового резидента-іноземця в Україні визначається за кількома критеріями.
"Однак найчастіше податкові органи головним рахують, скільки днів провів іноземець на території України. Якщо більше 183 днів протягом календарного року, то він вважається резидентом", - уточнила експерт. У цьому випадку вони зобов'язані задекларувати свій дохід, отриманий як в Україні, так і за кордоном, причому незалежно від того, чи був цей дохід вже обкладений податком.
У свою чергу, згідно з роз'ясненням Головного управління ГФС в Києві, доходи українців, які працюють в офіційних представництвах інших держав і міжнародних організацій в Україні, вважаються іноземними (представництва вважаються територією інших держав). Такі доходи підлягають включенню в загальний річний дохід, а громадянин зобов'язаний сам розрахувати та сплатити з них податок (ст. 171 Податкового кодексу).
Декларувати свій матеріальний стан і доходи зобов'язані ті, хто отримував додаткові гроші крім основної зарплати. Наприклад, сумісники, а також ті, хто надавав послуги або виконував роботи за цивільно-правовими договорами. Але тільки якщо загальна сума доходу за рік перевищує 120 мінімальних зарплат. У 2014-му ця сума дорівнювала 146,16 тис. грн.
Податківці у своїх роз'ясненнях нагадують, що звітувати треба також про всі доходи, з яких не було сплачено податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) в момент отримання. Наприклад, спадщину чи подарунки, доходи від цінних паперів, здача майна в оренду або лізинг, виграші і призи і т. д.
Крім того, за словами юриста юридичної компанії FELIX Інни Плескач, до таких доходів відноситься і благодійна допомога, отримана громадянами на відновлення втраченого майна та інші потреби (їх перелік є в постанові Кабміну від 26 листопада 2014 р. №653), якщо її сума сукупно перевищила протягом минулого року 1,218 млн грн. А також нецільова благодійна допомога, якщо її сума більше податкової соцпільги у 1710 грн.
Також декларацію необхідно подавати, якщо є непогашена сума недоплати по НДФЛ або за наявності доходів за кордоном.
Податковий кодекс виділяє дві категорії громадян, які мають право не подавати декларацію.
Перша - платники, які, незалежно від виду та суми отриманих доходів, звільняються від обов'язку подавати декларацію. Це, наприклад, особи, які перебували на повному утриманні інших осіб (батьків або держави) на кінець 2014 року. Проте обов'язок щодо заповнення та здачі податкової декларації в цьому випадку покладається на опікуна або піклувальника.
Також не подають декларації ув'язнені, військові-строковики і полонені. "При цьому норми, що звільняє від подання декларацій мобілізованих громадян немає", - попереджає Інна Плескач.
Що стосується доходів, отриманих на території України, успішність їх приховування від пильного ока податкової залежить від того, фігурують вони в будь-якій податковій звітності, наприклад, у роботодавця або компанії-замовника.
Наприклад, приховати доходи від продажу нерухомості або отримання спадщини точно не вийде. "Дану інформацію фіскали отримують від органів держреєстрації та від нотаріусів. А інші податкові агенти подають розрахунок за формою 1 ДФ, у якому відображають всі виплачені доходи фізособам", - каже Інна Плескач.
Ризик того, що податківці дізнаються про закордонні заробітки, дещо менше, але не нульова. Україна підписала безліч міжнародних угод про співробітництво з іноземними колегами, і ці відомості можуть спливти. Але оскільки до автоматичного обміну інформацією Україна поки що не приєдналася, треба особливо "засвітитися", щоб був направлений запит за кордон.
Декларація має складну структуру, з цілим рядом доповнень. При її заповненні потрібно вказувати велику кількість інформації, а тому неминучі помилки, найімовірніше, - у розрахунках.
Наприклад, громадяни навіть не здогадуються, що, наприклад, сума боргу по кредиту, прощена банком, вважається доходом і підлягає декларуванню. З неї також потрібно заплатити податок, щоб не платити штраф у розмірі 25% від суми незадекларованого доходу (або терміново оформляти декларацію та сплачувати штраф за несвоєчасне її подання - від 51 до 136 грн).
Разом з тим активна зміна податкової системи в Україні призвела до того, що громадяни стали плутатися в тому, що вони повинні вказувати в декларації про доходи. Наприклад, чи входить в неї новий податок на нерухомість.
Експерти запевняють, що податок на нерухомість - це зовсім окремий від ПДФО (або, як його ще називають, прибутковий податок) вид платежу. Тобто він не повинен вказуватися у декларації про доходи, яку платник подає до 1 травня. Мало того, суму ПДФО, яку треба заплатити державі, громадяни визначають самі. А податок на нерухомість розраховують за них фіскальні органи. Розрахунок базується на даних держреєстру речових прав на нерухоме майно.
Хороший шанс приховати доходи є у орендодавців, які здають житло фізособі. Але фіскали можуть отримати про це інформацію з Жеку, від "доброзичливих" сусідів, а то й самого наймача. Крім того, податківці зазвичай закривають очі на випадки, коли замінюється повноцінний трудовий договір на договір про виконання робіт.
Юристи попереджають, що якщо людина взагалі не подала податкову декларацію, то строку позовної давності для таких випадків не існує. І податкові органи, в теорії, можуть зв'язатися з порушником закону коли завгодно. Мова може йти навіть про кримінальну відповідальність, якщо виявиться, що людина не доплатив податки в особливо великих розмірах.
Депутати мають намір спростити взяття рахунків підприємців на облік. Відповідний законопроект був прийнятий у першому читанні 19 березня 2015 року. Документом, зокрема, пропонується запровадити принцип мовчазної згоди у сфері оподаткування.
