Дорогий Володимире Володимировичу! Вже майже рік як ви продовжуєте багато говорити за Одесу, обзиваючи її пристойними словами і ваблячи витягнуті з історичної могили вивіскою Новоросії. Так якщо ви зараз хочете запитати у цього міста за все, шо відбувається у нас останнім часом, то не питайте. Бо Одесі завжди знайдеться, шо сказати. Тим більше, шо вона ніколи не говорить проти вітру. Циля не скаже за всю Одесу, але три дворика на Молдаванці і весь рибний ряд з Привозу просили передати. Ви вже багато разів натерли нам мозоль своїм портретом у вашому телевізорі, коли кличете Одесу повернутися у свій «російський світ». Ви хочете сказати, шо ми замерзли без вашого «русского мира»? Ми не тільки не замерзли, але навіть не хочемо їсти те ге, яким ви годуєте з телевізора свій народ..........
Дорогий Володимире Володимировичу, шоб ви були здорові! Одеса таки завжди рада вас бачити! Особливо лежачим Тому зробіть нам свято і убєйтесь об стіну. Можна Кремлівську. Ми обіцяємо плакати про вас цілий тиждень, але з музикою і танцями. Не хотілося вас засмучувати, але в української Одеси все буде добре. Наше вам з пензликом. Картина маслом. Без поваги, але щиро, трохи стара одеситка Зингельшухер Циля.
