Чи зможе Європа вистояти у своїй єдності в протистоянні експансії Росії на захід? Чи розуміють в ЄС, що в разі падіння Києва неминуче прийде черга Таллінна, Риги, Вільнюса, Варшави, Бухареста і, не виключено, східного Берліна? Чи насправді Прага, Братислава, Рим, Белград, Будапешт і Афіни готові стати сателітами «руського світу»? Або вони просто недооцінюють апетити Москви?
Найбільш свідомо сприймають ризики найближчі сусіди РФ. Президент Литви Даля Грібаускайте заявила, що режим припинення вогню на Донбасі більше не діє, а досягнута в Мінську угода фактично більше не існує: «Інформація НАТО така, що мінська угода закінчилася». Це абсолютно справедливий і обґрунтований «ударчик» за заколисуючої і «усюсюкающої» до Кремля риторики Брюселя, Парижа і Берліна.
Не менш категоричний президент Польщі Броніслав Коморовський: «... Коли Україна стане Росією,... буде занадто пізно і для захисту нашої свободи».
Розсудливі люди не можуть не бачити, що Росія готова наступати на захід. Російські дипломати прямим текстом вимагають відкласти підписання угоди Україна-ЄС до 2017 року. Російська армія готується до наступу на Україну, як мінімум, з території ДНР і ЛНР. Україна слабшає економічно і разом з ЄС тоне у внутріполітичних чварах. Нафта знову дорожчає, рубль зміцнюється по відношенню до долара. Все складається сприятливо для розширення «русского мира».
Як наслідок, комітет Європарламенту схвалив проект резолюції, що закликає до посилення санкцій ЄС проти РФ у разі невиконання Мінських угод Москвою. І хоча даний документ винесуть на голосування тільки в червні, в ньому є дуже цікаві слова: «ЄС має посилити санкції та розглянути можливість надання Україні оборонних озброєнь та іншої військової допомоги». Аби пізно не було. Депутати також висловили занепокоєння посиленням тиску Росії на Румунію, Польщу та країни Балтії.
На відміну від ЄП єврокомісія більше зав'язана на бізнес і економіку, а тому дотримується більш теплих відносин з Кремлем. І хоча виконавчі органи ЄС поки що начебто схильні наполягати на вступ в силу угоди про вільну торгівлю з Україною з 1 січня 2016 року, не факт, що всі країни ЄС ратифікують угоду про асоціацію з Україною – максимум побоювання викликають Кіпр і Греція, з якими щільно працює Росія.
Крім того, ЄС вже зараз йде на великі поступки РФ. З проекту спільної декларації за підсумками саміту «Східне партнерство» в Ризі 21-22 травня прибрані скільки-небудь значимі згадки про подальше зближення ЄС з Вірменією, Азербайджаном, Білоруссю, Грузією і Молдовою. Не згадується намір України, Грузії і Молдови вступити в ЄС. І нібито навіть сказано, що ЄС не скасує в осяжній перспективі візовий режим з Україною і Грузією!
