Проблеми у вугільній галузі з кожним днем все серйозніше. Затримки зарплат гірникам, зупинилися і зруйновані підприємства, неможливість проведення модернізації підприємств... Ситуація близька до катастрофічної - про це вже в повний голос говорять офіційні особи.
Відновити затоплене неможливо
- Майже 60% шахт, що залишилися на непідконтрольної території Донецької області, затоплені і навряд чи будуть відновлені, - сказав голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Олександр Кіхтенко. - З 97 шахт регіону лише 27 знаходяться на території, підконтрольній українській владі. Більше половини шахт на непідконтрольній території непридатні для роботи. І відновити їх практично неможливо.
Тим часом гірники, які працюють на підприємствах за лінією розмежування, кажуть: затоплені шахти дійсно є. Але їх не так багато.
- Шахтарі добре розуміють, що таке шахта затоплена, - поділився з нами гірничий майстер одного з донецьких вугледобувних підприємств Сергій Міхєєв. - Це не ванна, де набрав воду, потім спустив - і все знову добре. У разі затоплення стовбура вся електрика і механічна частина тут же приходять в непридатність. Гірничі виробки руйнуються приблизно за добу. Відновлювати таке підприємство - це майже як будувати заново: мільярди гривень. Але в деяких випадках неможливо ні за які гроші. Тому гірники без зарплат, без наказів тільки на своєму ентузіазмі приходять і підтримують відкачування води. Тому що розуміють: не прийдуть - шахти не буде.
Вода стоїть у підвалах
Зараз шахтарі розповідають: повністю затоплені тільки ті шахти, які зруйновані снарядами або ж перебувають під постійними обстрілами.
- Та ж шахта "Бутівка" в 15 кілометрах від Донецька, яка у зведеннях обстрілу миготить кожен день, - говорить Сергій Міхєєв. - Серйозних руйнувань там немає, але відкачувати воду просто нікому, люди бояться їхати туди, де постійно вибухають снаряди. І така ситуація вже кілька місяців. Це означає, що рівень підземних вод граничний. У сусідніх дачних селищах з-за цього постійно немає світла. Вода вже стоїть у деяких підвалах. І це величезна проблема: рівень води піднімається, підтоплення можуть бути дуже масовими. Підземні води будуть штовхати на поверхню метан, який може накопичуватися в підвалах житлових будинків. Це величезний ризик вибухів для жителів - варто тільки світло включити! Коли шахту консервують, поруч бурять свердловину - за рахунок цього рівень грунтових вод знижується, надлишки відкачують у відстійники. Але зараз цим ніхто не займається. А значить, вода може піднятися на поверхню, затопити і забруднити все навколо.
До РЕЧІ
Економіка в руїнах
Крім цілком реальної загрози екологічної катастрофи вистачає й інших проблем. Військові дії практично обвалили економіку. Офіційна статистика говорить: спад стався приблизно в 2,5 рази. Хімічна промисловість - в 6 разів. Зараз Донбас не може похвалитися ні однією галуззю виробництва. Фахівці кажуть, що відновлювати потенціал треба буде довгі роки. І то реально це тільки при наявності стабільного фінансування.
А В ЦЕЙ ЧАС
Половина Донецька може перетворитися в Атлантиду
Знеструмлене метро за добу може затопити половину міста. Небезпечний довгобуд зараз тримається буквально на ентузіазмі пенсіонерів. З фінансуванням тут було туго в мирні часи, а з початком АТО взагалі проблема досягла критичної точки.
- Ситуація, можна сказати, патова. З 220 працівників залишилося 150, це в основному пенсіонери, які й трималися, власне, за рахунок пенсій. Щось нам "підкидало" місто, а тепер їх позбавили цих засобів до існування, - розповів нам інженер "Донецькшахтометробуду". -
Поки що, незважаючи на все, люди виходять на роботу, розуміють, наскільки катастрофічні наслідки будуть, якщо опустити руки. Відкачуємо воду кожен день. Плюс обладнання зношене, на ремонт, а вже тим більше на заміну теж немає грошей.
Метробудівці нарікають, що вже втратили рахунок боргами перед енергетиками. Підземку рятує лише "екологічна броня" - відключати за несплату подібні об'єкти заборонено законом. В іншому випадку ризикує "потонути" щонайменше два найбільших району Донецька - Будьонівський та Калінінський.
ДОВІДКА
Донецький метрополітен повинен був стати четвертим в Україні і одним з найбільш протяжних - буквально на 3 кілометри коротше загальної довжини ліній нинішнього Київського (близько 65 кілометрів).
Рішення будувати метро влади прийняли ще в 1990 році. Роботи почали в 1993 році і оголосили: вони затягнуться на 10 років. Активно процес йшов тільки перший рік, а потім стих.
У 2009 міська влада оголосила: із-за підготовки до Євро-2012 Донецьк змушений відмовитися від будівництва метро. В кінці 2011 року Міністерство інфраструктури відмовилося від підземного метро в Донецьку, підземні роботи (а це майже 2 кілометри тунелю) вирішили законсервувати.
