Незговірливість України і небажання приймати назад окуповані території на російських умовах викликає роздратування і тривогу у лідерів бойовиків. У першу чергу тому, що Кремль чітко і недвозначно дав зрозуміти - фінансувати самопроголошені території він не збирається. Зброя і боєприпаси дасть, а далі крутіться і домовляйтеся. А гроші потрібні. Ось і доводиться переходити до шантажу і погрозам.
Вчора ватажок бойовиків Олександр Захарченко заявив, що так звана "ДНР" залишає за собою право "діяти на свій розсуд" в питанні дотримання мінських домовленостей. Справедливості заради варто відзначити, що на свій розсуд бойовики діяли завжди, але в дуже вузькому сегменті питань.
Внесення змін до шкільних програм, знесення та встановлення пам'ятників, призначення свят, вручення нагород та інша «гуманітарка» - тут серйозні людям з Москви залишали місцевим повну свободу. А ось політичні та військові рішення приймають у Кремлі, функції місцевих маріонеток полягали виключно в озвучуванні тез з надісланих методичок. Так що «розсуд» це назвати своїм Захарченко може дуже умовно.
Втім, для української сторони не так важливо, озвучують вожді бойовиків власні або московські побажання і вимоги. Тут головне - зміст. І тут ми стикаємося з примітивним шантажем і деякою кількістю брехні. "ДНР" до сьогоднішнього моменту чітко "виконувала" всі взяті на себе зобов'язання. Ми залишаємо за собою право діяти на свій розсуд ", - говорить Захарченко.
Тривога командира "ДНР" та його старших товаришів з Кремля цілком зрозуміла - якщо Україна не почне годувати цю недореспубліку, криза неминуча, а Росія опиниться в дуже непростій ситуації. Продемонструвати всім своїм прихильникам, як «Путін кидає своїх» або загрузнути в цьому болоті ще глибше? Обидва варіанти дають пристойні збитки.
Єдиний варіант - шантаж України. І «діяти на свій розсуд» в даному випадку просто загроза наступом. Зброї і техніки нагнали достатньо, а втрати серед бойовиків Москву взагалі не турбують. Їх і свої вбиті не надто засмучують, а вже донецькі «ополченці» взагалі витратний матеріал.
При цьому ватажок "ДНР" прекрасно розуміє ситуацію і дуже не хоче втратити голову в наступі або знищити свої шанси на амністію. Ось і підкреслює, що дуже сподівається "на мирне врегулювання конфлікту в Донбасі". Але розуміє Захарченко і те, що вискочити з цієї упряжки шансів немає. Або він буде чітко і вчасно виконувати всі російські вказівки, шантажувати і погрожувати, або вже завтра буде обговорювати ситуацію з убитим днями Мозговим. Особисто - без всякого спіритизму.
