(Останнє одеське попередження)
Здрастуйте, дорогий Арсеній Петрович!
Шле Вам привіт тихий одеський дворик, який за останні роки став жити настільки добре, що вже надриває пузо, аби не протягнути ноги. Чому, спро? Ситі ви у Цилі, ми говоримо вам таких слів? Так ви не питайте, бо вона зробить вам скандал і буде вам весело.
Ви вже майже півтора роки тому сказали, що проведете реформи, за які вас проклянуть. Знаєте, Арсеній, ми вже починаємо про вас трохи думати та проклинати, але хоча б покажіть шматочок своїх реформ. Щоб ми визначилися - чи обіцяти ваше райське життя хоча б дітям, або проклинати вас далі вже вголос.
Ми раді, що ви літаєте у відрядження економ-класом. Але краще, шоб ви не літали у хмарах. Бо вся одеська комерція ще півроку тому сміялася над вашим податковим проектом «легалізації зарплат», знаючи, що він додатково дасть до бюджету лише від жилетки рукава. Сеня, ми вас благаємо, якщо хочете, щоб народ легалізував зарплати, то крім батога і пряника шо щось нове придумати складно. Так як дефіциту батогів у вас для нас завжди не було, то вам залишалося тільки одне - підгодувати людей пряниками і таки знизити податки. А стригти овець потрібно тоді, коли вони нагуляють вовни.
Повірте, Арсеній Петрович, ідійотов серед нас тут немає, і ми розуміємо, яку спадщину ви взяли в руки. Не все, але багато чого вже було вкрадено до вас. Та й кидати вас головою в гній в той момент, коли російські брати підпалюють рідну хату, то в Криму, то на Донбасі, у нас теж рука не підніметься.
Але Арсеній, який халамидник навчив вас, шо реформи - то чесання мови за перестановку ліжок? Якщо ваш Кабінет міністрів не може зробити хоча б половині України добре, то не потрібно переставляти ліжка. Вже давно потрібно міняти дівчаток. А так як наше терпіння теж має термін придатності, то ми скоро почнемо їх міняти прямо з вас.
Ми розуміємо, що папереднікі з'їли весь навар з державного супу, і ми навіть готові були затягти паски. Але коли ви пропонуєте їх затягнути у нас на шиї, то навіщо нам такий мудрий кухар? Ми не проти того, щоб ви особисто їли ікру. Але тільки з такою умовою, шоби вся країна не стала їсти одну морквину. Так зробіть же що-небудь для цього! Сеня, стримайте апетити ваших корупціонерів. Їм вже давно потрібно зробити обрізання по самі Фаберже. А багатьом так разом з головою.
Ми щиро дякуємо за вас за те, що ви таки скрутили жирну дулю біндюжникам з «Газпрому», які занадто добре хотіли! Ви зробили базар в Європі, знайшли газ в іншому місці, і тепер ви знімаєте перед Кремлем труси тільки наполовину. Продовжуючи якось мутно закуповувати у нього вугілля і електрику.
Але ви кажете, що підвищили для олігархів ренту за природні ресурси? Так майте знати, що цю ренту олігархи просто включили в нові ціни, в т.ч. і на газ, яку ми тепер дістаємо зі свого гаманця. Як вам це подобається?
Арсеній, ви 6 років тому розпиналися словами за те, що в України цілком достатньо газу власного видобутку для потреб населення і немає необхідності викручувати людям руки ціною задороже. Зараз ви говорите те ж, але повністю навпаки.
Так ви уточните - ви зараз такий чесний, як тоді розумний, чи навпаки? Цей наш бубновий інтерес неспроста, бо дивлячись на свіжі рахунку ми бачимо, шо вашими новими цінами на газ можна добре нагріти собі нерви, навіть не включаючи опалення.
Рік тому ви їздили просити грошей для України до Брюсселя. Півроку тому - в Вашингтон. Два тижні тому - в Париж. Арсеній, ви з цією хохмою збираєтеся їздити по всьому світу? Україна - багатюща країна, тільки комусь потрібно добре дати по руках. Щоб вони не плутали казенне сало з особистим манделбротом. Зробіть, нарешті, так, щоб наші мільярди не пропадали в цих бездонних ямах «Укравтодору», «Укрспирту», МОЗ та інших держрезервах. І для цього зовсім не потрібно пускати в розпродаж всі морські порти. Бо виручені гроші розкрадуть, а у держави залишиться навіть менше ніж ганьба - тільки земля під вашим кріслом. Якщо ви назвали себе урядом камікадзе, але не хочете побиватися самі, то зробіть вирвані роки хоча б тим людям, які пустили України по світу з простягнутою рукою. Іншим неповадно буде. І в першу чергу вам.
Навчіться, нарешті, разом з усією вашою командою з податкової і митниці бути чесними людьми. Це заощадить вам час, а нам гроші. Ми вже давно стали розумними. Чули за Уолл-стріт, знайомі з Доу Джонсом, розуміємо що таке індекс Біг-Мака і навіть індекс борщу. Тим більше, що він смачніший. Так що вам сказати, Арсеній, індекс рибного ряду на одеському Привозі за останні 2 роки вже так виріс, що від нього стрибають брови на чоло. Навіть у вчорашньої риби. У роті навіть від слова «халва» солодко не стає. А скоро від слова «реформи» там буде повна печія.
Це Циля говорить вам до того, що ніяка реформа нічого не сто̍їт, якщо вона не тягне гирку на базарних вагах. Не кажіть нам, що зараз всім погано. Краще зробіть по справедливості тим, кому вчора було занадто добре. Особливо за наш рахунок. Або ваша двохсоттисячному армія митарів вже пішла з цікавістю по домівках, дачах і автопаркам скромних і вічних держчиновників дуже середньої руки - депутатів, суддів, прокурорів, міліціонерів та інших міністрів? Щоб між іншим спитати за ту чарівну тумбочку, з якої вони всі разом наколядували собі стільки майна, все життя працюючи на копійчаної держслужбі.
Карл Маркс був економістом. Циля - старший економіст. Але навіть вона знає, що у кожного з ваших бюрократів за плечима майже 15 років обов'язкових декларацій інет нікуди легше встановити - хто і скільки взяв собі в лапу за час служби.
Раз взяли хабара - нехай несуть, чи не обляпали. Але сплативши податок, якого могло б з вершком вистачити на пару річних бюджетів. Ви боїтеся, що таких же питань зададуть і особисто вам? У такому разі, Арсеній, ви або вишиванку зніміть, або хрестик оденьте. Бо починати дихати чесністю потрібно зі свого відображення в дзеркалі. Вчора українцям били морду бандити у формі «Беркуту» за те, що ті носили жовто-блакитний прапори. Сьогодні українцям знову б'ють морду ті ж самі бандити, але в іншій формі і тримаючи в руках жовто-блакитний прапори. У той час поки ваш міністр інтернетних справ не садить злодійкуватих даішників, а звільняє їх на заслужений відпочинок.
До вас в уряд переїхав пів-Грузії, литовці, естонці, американці і навіть один чоловік технократ. Але чим далі в ліс, тим голоси за те, що їм не дають працювати старі пропалені кадри, все голосніше і голосніше. Арсеній, зараз війна і не вмовляйте нас їсти ананасів з осетриною. Ми вже давно пожертвували іхтем хлопчикам, шо не пускають на фронті Путіна звільнити Одесу від мирного життя і майбутнього. Але чому ж ви вже цілий рік робите особа, розповідаючи, що вам щось постійно заважає танцювати? Чим більше скаржитеся, тим більше люди говорять не за ваші танці, а що ви занадто схожі на тих, хто розбігся торік від народного гніву в різні боки. Особливо в Ростов. Ми таки бачимо, що ви аж два рази відрізняєтеся від вашого папередніка Миколи Азарова.
По-перше, ви вивчили англійську мову. По-друге, ви вивчили його добре. Чому ж вас все частіше згадують одними добрими словами? Ті брали на гоп-стоп, ваші ж займаються мародерством по наших кишенях. Ті навіть брехати не вміли, а ви -парень-цвях, говорите так складно, шо таки хочеться ложить ваші слова в банк під проценти. Но ні один не бере. Бо за вашими словами поки тільки хвилювання повітря, а не справи.
І за Одесу. Одеса дожила до того, що вже переросла своїх місцевих градоначальників і готова побути з України в дружбі. Після того, як кримські курорти дружно вчинили самогубство через коленораспрямленіє, ми сумували про це у всі 32 зуби. Чекаючи багато гостей. Як кажуть, «баба з возу - більше грошей для Привозу». Так допоможіть Одесі. Заспокойте тих шлемазл, що лякають людей терактами. Зробіть так, щоб на пляжах Фонтану, Аркадії і Ланжерона хоча б три метри води працювало і на місто, а не тільки на чийсь особистий бутерброд. І щоб після кожного шторму з пляжів не змивало пісок. Тим більше, що ви платите за його намив стільки грошей, що той пісок можна було б зробити вже золотим Допоможіть місту вирішити проблему з каналізацієй. Бо з цим питанням давно запах і в прямому, і в переносному сенсі.
Одеса все життя вміла торгувати своїм метром кордону і робила так, що і митниця жила, і нам давала жити. Але часи змінюються. Поки митники занадто добре живуть, при них Одеса уже так собі поживає. За державу прикро. Вони беруть таку мзду, шо заганяють всю комерцію прямо в труну і навіть глибше! Уйміте їх непристойні фантазії і ви побачите - скільки грошей може припливти до бюджету, а не прилипнути по дорозі до чиїхось рук. Одеса помирає за Україну раз на місяць, знову і знову вмиваючись вибухами від важливого російського тероризму. Так чому ж ви так не любите це місто, що ви ніяк не забронюєте квиток у своєму економ-класі вагона метро, шоби приїхати сюдой і посумувати над цим разом з нами? «Одеса - це не зовсім місто. Це посмішка Бога »- кажуть одесити. Допоможіть Одесі посміхнутися немає від смутку, а від щастя і вона прикрасить цією посмішкою обличчя України.
І ще, Арсеній. Якщо ви хочете залишитися порядною хлопчиком з пристойної сім'ї, то хаміте своїм опонентам у парламенті витонченіше. Самозамилування вам не до ліцу.І забудьте за звичку брехати на роботі. Навіть так красиво, як ви хочете. Кожен раз, коли ви брешете, десь плаче від радості маленький Путін. Бо вже скоро вас можуть перестати критикувати. Вам навіть не захочуть бітьморду. Над вами почнуть сміятися. А коли народ почне сміятися, то всім вже буде не до сміху.
Ми таки бачимо - обіцянками ви доторгувалися - вже нічим давати з бюджету здачі. Ми бережемо останній нерв, щоб не пошкодувати вам кулювлоб. Так не пошкодуйте вже і себе - розбити в камікадзе, але перебудуйте країну, відновіть віру в справедливість, натріть мозолі на руках, а не мовою, дайте людям шансів на заробити і пострибайте вище голови!... Арсеній, ви знаєте, чому в Одесі, на відміну від Києва, не беруть в маршрутках гроші за проїзд? Тому, шо беруть за поїздку. Це ви там у себе в столиці звикли крутити педалі, стоячи на місці. І мати з цього непоганий гешефт. А в Одесі люди платять тільки на виході, доїхавши до потрібного місця. Арсеній, Циля вас таки благає - вистачить вашому уряду блимати поворотами, гудіти в сигнал і диміти гальмами - давайте вже їхати! Поки ще з повагою і надією, Чуть-чуть стара одеситка Зингельшухер Циля.
