В Одесі на базі патріотичних громадських організацій створили військове формування "Рота охорони". Більше сотні добровольців днями прийняли присягу, причому серед них — дві дівчини.
Обидві дівчини визнані придатними до служби як за своїм фізичним станом, так і психологічним. Зараз Вероніка і Олена проходять тижневі збори з підвищення кваліфікації в рамках нової роти. За цей термін дві бойові подруги нарівні з іншими добровольцями відшліфують тактику міського бою і навчаться метати гранати. За підсумками тижневого курсу підвищення кваліфікації у дівчат з'явиться більше шансів на те, що в майбутньому з ними укладуть контракт про військову службу в резерві.
Присяга. У новій роті служить 121 особа, з них — дві дівчини.
27-річна Вероніка Баторій за освітою — філософ. Дівчина зізналася, що інтерес до суспільного життя вона виявляла завжди, але зважаючи на події останнього року зрозуміла, що має перевагу в сфері справ, а не слів. Професійні заняття стрілецькою стріляниною загартували характер одеситки і поклали початок її "силовій кар'єрі". До речі, до того як вступити в "Роту охорони", Вероніка пройшла курс підготовки у військово-патріотичному таборі "Укроп", а згодом навіть стала інструктором і встигла стати координатором-зв'язківцем на блокпостах.
"Більше мені, на жаль, не довірили", — нарікає Вероніка. За словами дівчини, її давно тягнуло в силові структури, а так як двоє її братів виявилися непридатними за медичними показаннями для служби в армії, то цей обов'язок зв'язкова взяла на себе. "Пам'ятаєте, як було на Запорізькій Січі: з кожної сім'ї — по козакові", — жартує Вероніка.
Незважаючи на те, що всі громадяни України, незалежно від статі, які за законом мають право служити в армії, отримати військовий квиток одеситкам виявилося непросто. "Ми довго домагалися оформлення у військкоматі. Підполковники бояться жінок в армії, а от хлопці з роти ставляться до нас добре. На жаль, нас позбавили можливості жити в казармі: адже тільки там відбувається злагодження особового складу, тільки там ми можемо навчитися довіряти життя своїм рідним бойовим товаришам", — розповідає Вероніка.
Стройова. Панянки марширують старанніше за чоловіків, щоб довести свою необхідність в армії.
Її сестра по зброї – 44-річна Олена Михайленко, по професії — бухгалтер і юрист, працює в Південній виправній колонії №51, займається спортом і виховує дорослу доньку. Потрапити на службу Олені допомогла юридична освіта.
"Спочатку військові були здивовані тим, що жінки бажають служити. Нас буквально почали відштовхувати і проганяти, тому я знайшла нормативні акти, що підтверджують наше право на службу, а вже пізніше воєнком Київського району проявив сміливість і зробив нас з Веронікою військовозобов'язаними. Зараз я відчуваю величезну відповідальність, адже до нас придивляються, щоб зрозуміти — чи потрібні взагалі жінки в армії", — розповідає Олена. І зізнається, що на стройовій підготовці особливо старанно марширує. "Думаю, що у мене це виходить краще, ніж у багатьох чоловіків", — сміється співрозмовниця.
При цьому, за словами Олени, наша армійська система просякнута гендерною нерівністю, навіть на рівні побуту. "У казармі жити неможливо, і умов для цього там немає, зате поруч пустує приміщення — треба тільки взяти ключ і відкрити його... Хоча ніхто цього не робить. Адже можна було б зробити жіноче відділення — в Одесі є патріотки, готові послужити своїй країні", — говорить Олена.
Служба. Отримати військові квитки було непросто: "Підполковники боялися".
ХТО КРАЩИЙ?
Відважні одеситки кажуть, що підготовлені до служби краще за багатьох чоловіків у роті. "Я роблю п'ять підтягувань, а поруч чоловік жодного не може зробити! Їхня перевага у фізичній силі, але ми не збираємося вступати в кулачний бій, коли є зброя. Також я краще впораюся з посадою діловода", — каже Олена.
А ось на думку Вероніки, жіноча перевага перед чоловіками на військовій службі полягає в тому, що вони легше підлаштовуються під обставини і краще справляються з діяльністю під прикриттям і розвідкою. "Жінки в армії дуже цінуються: вони не так помітні і мають велику маневреність", — впевнена Вероніка.
