ГОППники (гібридні окупаційні підрозділи Путіна) на території ОЧД (окупованої частини Донеччини) створили-були кілька угрупувань, два з яких розташувалися – одне під Донецьком (в районі Мар'янки), інше над Донецьком – в Горлівці. В кожній – приблизно 3 БТГ (батальйонна тактична група).
План, як я розумію був такий:
наноситься удар під Мар'їнкою. Наши зав'язають у протистоянні. Підтягують туди усі резерви – знімаючи підрозділи з інших сусідніх ділянок. Сусідніх, бо передислоковувати підрозділи з Луганщини – довго, а з Маріуполя – неможливо.
Ймовірніше, наші підрозділи мали б зняти і з Пісок?, Авдіївки, з-під Константинівка і т. д. Після цього горлівське угрупування нанесло б удар по Авдіївці і спробувало б прорвати оголену оборону (туди вже оперативно не можна було б перекинути підкріплення), вийти на оперативний простір і оточити цілий пазл нашої території, з'єднавшись з ударним угрупуванням у Мар'їнці.
ГОППники планували захопити кілька міст – в тому числі Авдіївку з комбінатом, в тому числі Курахове з ТЕС, в тому числі значну частину ще працюючої вугільної промисловості – шахти в Горняк, Українськ, Селідові, і т. д. Ну і, звичайно, фрагмент магістрального газогону, що поставляє газ в Маріуполь.
Ця територія, яка планувалася до захоплення, не надто велика, але на ній чимало стратегічних об'єктів. Чому не вдалась операція?
Наші застосували іншу тактику, ніж завжди: не втягнулися в тривале протистояння, а підтягнули крупнокаліберну артилерію і знищили усе угрупування – разом з резервами і базами, що дуже важливо.
Але горлівске угрупування залишилося неушкодженим. Воно вже не могло наносити удари, бо недостатнє, а от вчинити якусь “каку” могло і планувало. З 5 червня окупанти почали звільняти лікарні Горлівки для запланованих нових поранених. Ми почали отримувати повідомлення про різні концепції провакаційних окупаційних дій. ГОППники почали активніше обстрілювати саме підконтрольну собі Горлівку (СБУ відкрило впровадження по факту терактів у Горлівці).
З планів найчастіше згадувався – обстріл Артемівська, а потім “нібинаш” удар у відповідь по Горлівці, по Донецьку в момент проведення там “випускного балу “ДНР” і повідомлення про сотні смертей – в тому числі святково вдягнутих дітей-випускників – в День Росії.
Ми обнародувади ці плани і таким чином зупинили їх.
А от план “Б”
– атаку на магістральний газогон – не передбачили. Вони, як я вже писав, хотіли його захопити, контролювати і торгуватися…. не вдалося… Вирішили зруйнувати… Переконаний, що горлівське угрупування себе ще не показало… Воно, або буде передислаковано, або чинитиме нові провокації, відволікаючи від головного місця прориву – а воно було і залишається в Маріуполі. Не дарма ж, саме там йде найбільший саботаж будівництва укріплень… Фактично, Президент визнав, що в найнебезпечнішому напрямку укріплення будуються найповільніше.
Випадково? Ці дні, коли заводи стали і Маріуполь без газу (розумієте, які настрої зараз тут, як нервують і хвилюються люди), коли фортифікація у слабкому стані, а Горлівське угрупування все ще спроможне відволікати, почався дуже небезпечний період саме для сектора М. Втішає те, що ця ситуація зрозуміла і для Генштаба, і для Президента, і для більшості бійців….
Головне, щоб новий голова?#?ДВЦА? Павло Жебрівський якомога швидше адаптувався на новій посаді. Бо зміна керівництва – це ж теж короткочасний період ризику, коли попередник відпустив віжки, а наступник ще не знає усієї специфіки свого розгубленого аппарату.
Олександр Бригинець
