Вже рівно рік Дніпропетровська обласна лікарня імені Іллі Мечникова, як і деякі інші лікарні Дніпропетровська, безперервно приймає бійців з фронту. Сюди з передової привозять найчастіше. Військовий госпіталь, через який за рік пройшло майже півтори тисячі бійців.
"У всіх спочатку був шок. У мене в тому числі. Шок від того, що це відбувається у нас в країні",- згадує головний лікар Сергій Риженко перші дні роботи з пацієнтами з АТО.
На ходу облаштовували все, включаючи логістику, яка тепер працює як годинник: поранених в Дніпропетровськ доставляють на вертольотах, в аеропорту під кожен борт заздалегідь підводять потрібну кількість карет "швидкої", які відразу ж бійців везуть в лікарню, де вже все готове для зустрічі.
Поранених вперше сюди привезли 9 травня минулого року.
"Вранці я провів оперативку, потім поклав квіти до пам'ятника, а ввечері подзвонили і повідомили, що до нас везуть чотирьох", - згадує Олександр Толубаев, заступник головного лікаря з надання екстреної медичної допомоги.
Потік поранених вже рік не переривається, навіть в період формального перемир'я. Тільки за два вихідних дні - 13 і 14 червня - лікарня поповнилася 19 бійцями. Реанімації переповнені.
Трохи раніше, коли терористи почали наступати на українську Мар'їнку, сюди всього за добу доставили 32 людини.
Медики йдуть на ранковий обхід у відділення інтенсивної терапії політравми - тут лікують тих, у кого відразу кілька поранень.
Перший пацієнт, до якого ми підходимо, - Сергій Остапенко, 29 років, Кривий Ріг. Поранений в шию. Йому зробили первинну операцію в зоні АТО, в госпіталі, а потім привезли сюди - продовжувати лікування. На сусідньому ліжку - 52-річний Микола Ан. У нього пошкоджені черевна порожнина і нога. На руці - напис маркером: 1406. Тобто він вже 1406-й поранений в цій лікарні. У мирному житті Ан був старшим викладачем в Криворізькому університеті. Його спеціалізація - право. Пішов на фронт у серпні. Поранення отримав в нещасливій Мар'їнці, при зачистці - потрапив на міну-розтяжку.
"Я сам мінер. Встановлювали міну хитро,- видно, що працювали професіонали", - говорить Ан, не піднімаючись з-за ран з ліжка.
