11-й пункт Мінських угод, який передбачає проведення конституційної реформи в Україні до кінця 2015 року з урахуванням особливостей районів Донецької та Луганської областей, є єдиним пунктом угод, де є чіткі терміни виконання. І саме це стало аргументом, за допомогою якого Брюссель, Берлін, Вашингтон та Москва змогли змусити Київ виконувати його, не чекаючи, поки будуть виконані інші вимоги, що не містять посилань на дати.
Про це у статті “Конституційний процес. За що збирається голосувати Верховна Рада” на DT.UA пише Сергій Рахманін, аналізуючи норму скерованого до Конституційного Суду законопроекту “Про внесення змін до Конституції”, що стосується неконтрольованих Києвом територій Донбасу.
“Для тих, хто не знає. Декілька учасників переговорів (на жаль на умовах анонімності, певно, соромно) підтвердили, що автором 11 пункту є Владислав Сурков. Один з дипломатів, аналізуючи поведінку членів російської делегації висловив припущення, що це єдиний пункт угод, який Москву насправді цікавив”, – пише автор.
11-й пункт Мінських угод також передбачає “ухвалення постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, вказаних у примітках (прим.1) до кінця 2015 року”. Автор нагадує, що Мінські угоди містять чіткий припис, що обов'язково має бути в цьому законі:
— освобождение от наказания, преследования и дискриминации лиц, связанных с событиями, имевшими место в отдельных районах Донецкой и Луганской областей;
— право на языковое самоопределение;
— участие органов местного самоуправления в назначении глав органов прокуратуры и судов в отдельных районах Донецкой и Луганской областей;
— возможность для центральных органов исполнительной власти заключать с соответствующими органами местного самоуправления соглашения относительно экономического, социального и культурного развития отдельных районов Донецкой и Луганской областей;
— государство оказывает поддержку социально-экономическому развитию отдельных районов Донецкой и Луганской областей;
— содействие со стороны центральных органов власти трансграничному сотрудничеству в отдельных районах Донецкой и Луганской областей с регионами Российской Федерации;
— создание отрядов народной милиции по решению местных советов с целью поддержания общественного порядка в отдельных районах Донецкой и Луганской областей;
– полномочия депутатов местных советов и должностных лиц, избранных на досрочных выборах, назначенных Верховной Радой Украины этим законом, не могут быть досрочно прекращены”.
“Нам пропонують все це узаконити, звільнити від відповідальності злочинців і фінансувати їх за бюджетний кошт”, – пише автор.
На його думку, проголосувавши 18 пункт перехідних положень, загадавши там про “особливості самоврядування”, Київ не тільки чітко виконує приписи 11 пункту Мінських домовленостей, а й надає їм юридичної сили.
“Мінські домовленості — просто папірець. Конституція — Основний закон”, – зазначає Рахманін. 16 липня Верховна Рада України підтримала включення до порядку денного законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади), який передбачає закріплення особливого статусу Донбасу, і про його направлення до Конституційного Суду України.
Президент Петро Порошенко тим часом заперечує “особливий статус” Донбасу в Конституції і наполягає на унітарності України.
