"Війна закінчиться, але вивозити тіла хлопців ми будемо ще довго". За рік роботи волонтерам місії "Чорний тюльпан" вдалося повернути рідною більше 600 тіл загиблих.

З війни пройшла переключилися на теперішню

Андрій і Сергій не називають своїх прізвищ і не говорять про свою основну роботу. Не хочуть "світитися", оскільки їм ще не раз доведеться їхати в зону АТО за загиблими хлопцями. А там, на території, підконтрольній бойовикам, може трапитися всяке, тому "популярність" їм ні до чого.

До війни в Донбасі вони на волонтерських засадах шукали поховання загиблих під час Другої світової, але з вересня 2014 року пошукову діяльність довелося видозмінити. Спочатку умовою прихильників "ДНР" було те, щоб тіла забирали не військові, тому Міністерство оборони звернулося до гуманітарної місії.

- Ні, ми не припинили пошуки могил тих часів, але тепер наше завдання - вивозити тіла загиблих із зони АТО, - каже Андрій. Перша поїздка була після боїв на Савур-Могилі. Я тоді відмовився їхати, просто сказав, що не зможу. Але після Іловайська відразу зібрався в дорогу.

Що рухало волонтером в ту хвилину і що до сих пір змушує займатися тим, що не кожен витримає, самому Андрію пояснити складно. Каже: якщо не вони, то хто? Адже більше вивезенням тіл загиблих хлопців ніхто не займається. На державному рівні немає ні спеціальної служби, ні відділу. Ось і виходить, що єдина надія у родичів загиблих повернути своїх синів, братів та батьків з допомогою "Чорного тюльпана".

- На нашому сайті рідні розміщують інформацію про пошук, останні дані вказують, коли і де перервався зв'язок з бійцем, - розповідає Сергій. - Ми отримуємо інформацію про те, де проходили бої. Потім вирушаємо на місце і відпрацьовуємо квадрат за квадратом.

Все це хлопці роблять за рахунок власних коштів і за пожертви від небайдужих людей. Визнаються: іноді грошей вистачає тільки на те, щоб заправитися. Автомобілі періодично виходять з ладу і потребують ремонту. У серпні цього року місію на деякий час змушені були призупинити, оскільки їздити стало просто нема за що. На допомогу прийшли все ті ж родичі загиблих. Крім того, співробітники однієї з банківських структур, колегу яких вдалося повернути, виділили машину для місії. А днями українська діаспора у великій Британії передала волонтерам спецавтомобіль, і тепер роботу можна відновити.

- Того, хто говорить, що ми на цьому заробляємо, я б запропонував проїхатися хоч разок з нами, - зітхає Андрій. - Походити в пошуках поховань під спрямованим на тебе зброєю. Або забирати тіла, коли ведеться обстріл...

"Вже рік нормально не спимо"

Працювати доводиться по-різному. Іноді, щоб хоч якось заглушити запах гниючих залишків, волонтерам доводиться замазувати в ніс майже всю баночку в'єтнамською "зірочкою". Але буває, що і вона не допомагає...

Важко і морально. На місці намагаються абстрагуватися і не ідентифікувати тіло з конкретною людиною. Та й точно сказати, кому воно належить, можна лише після експертизи. Бувало, що із знайденими рештками знаходили документи людини, який насправді був живий.

- Ми вже рік, як не спимо нормально, - зізнається Андрій. - Я засинаю на півтори години, потім підриваюся і йду курити... Там інша реальність, але все це по-справжньому.

Останнім часом до обстрілу додалися міни і розтяжки. Ними усіяні багато місць майбутніх пошуків. Іноді обійти загрозу допомагають місцеві жителі, розповідаючи, якими дорогами краще не їздити. Але частіше покладаються на слух і зір.

Варто зазначити, що волонтери, знайшовши тіла загиблих прихильників "ДНР", передають їх "тій" стороні.

- Смерть примиряє, вони всі повинні бути поховані по-християнськи, це наш обов'язок, - вважають волонтери. - Війна коли-небудь закінчиться, але вивозити тіла ми будемо ще довго.

До РЕЧІ

Волонтери поспішають знову відправитися в зону АТО

Осінь несе з собою дощі, а вони розмивають горбочки, вітри зносять зроблені з гілок хрести.

Кінця місії "Чорного тюльпана" найближчим часом не передбачається. Єдине, що просять волонтери, це уваги держави: фінансової підтримки та означеного статусу за ризик власними життями. Від рідних загиблих їм достатньо просто "спасибі".

- Якби не вони, то я не знаю, як з нашою системою мені б вдалося повернути загиблого брата, - каже Тетяна Сєдова. - Я стукала в усі двері, оббивала пороги військових начальників, але саме "Чорний тюльпан" допоміг мені забрати рідну людину і поховати на рідній землі.

Саме родичі жертвують останнім для продовження місії, розуміючи, що своїх повернули, але ще багатьох належить повернути.

ТИМ ЧАСОМ

У Мечникова продовжують везти поранених

З початку АТО головна військова лікарня країни прийняла 1070 поранених бійців, 70% з яких потребували кровозаміни. Останнім часом, незважаючи на додержання режиму тиші, в клініку все одно продовжують надходити службовці з осколковими і мінно-вибуховими пораненнями. Зараз в палатах знаходиться 50 нових поранених, 20 з них - в реанімації. Кров у лікарні потрібна постійно, тому час від часу з допомогою обладнання станції переливання крові там проводять Дні донора. В першу таку акцію на заклик відгукнулися тисячі городян. Медики були приємно шоковані, однак не змогли прийняти всіх бажаючих.

- Кожен раз в День донора до нас приходить дуже багато людей, хоча ми вже ввели попередню реєстрацію і попереджаємо, що більше, ніж 500 людей прийняти не зможемо, - каже головний лікар лікарні Сергій Риженко. - У нас навіть були конфлікти, коли люди спеціально приїжджали з інших міст, але, на жаль, ми не могли їх прийняти. Тому, прошу, реєструйтеся завчасно.

За останніх 16 місяців своєї кров'ю поділилися три з половиною тисячі дніпропетровців, перелито півтори тонни крові.

- Передбачити, яка група крові потрібно - складно, адже кожен випадок - індивідуальний, - розповідає трансфузіолог лікарні Віталій Петров. - Якщо брати у відсотковому співвідношенні, то 35% потреби припадає на першу групу, 40% - на другу, 20% - на третю і 10% - на четверту.

ОПИТУВАННЯ

Більше половини переселенців готові повернутися в Донбас

Закріпитися на новому місці людям заважають проблеми з житлом і грошима.

Більшість жителів Донбасу, змушених залишити свої будинки через бойових дій, досі не можуть влаштуватися на новому місці. Практично у всіх регіонах країни, куди роз'їхалися переселенці, осісти їм заважають соціально-побутові проблеми. Найгостріше питання - житло.

"Адаптуватися не змогли більше половини опитаних - 52%. Від 66 до 90% зіткнулися з проблемами з житлом", - йдеться в дослідженні компанії TNS на замовлення громадської ініціативи "Відновлення Донбасу".

Найбільше скарг з Харківської області (90% опитаних) і Запорізькій (80%). Багато стикаються з неприємностями при отриманні медичних послуг і соцвиплат, оформленні статусу переселенця. До речі, довідки тимчасово переміщеної особи отримали 90% з 1000 респондентів, 73% з них отримують від держави грошову допомогу.

З'ясували соціологи і наміри переселенців. За даними дослідження, повернутися назад у Донбас збираються трохи більше половини учасників опитування.

"Половина респондентів (51%) заявляють про те, що планують з часом повернутися в Донбас. Більше половини з тих, хто планує повернутися, заявляють, що вони готові брати участь у відновленні зруйнованої інфраструктури Донбасу", - стверджується в дослідженні.

Втім, коли це буде, екс-донеччани вважають за краще не загадувати.