Явища, про котре пише блогер, Однак свідчать про серйозну проблем.
У нас тут трапилась пригода. Забули сумочку на лавці. Грошей в ній не було, але були документи - трудова книжка дружини і мій закордонний паспорт. Спохватилися тільки вранці. Сходили в місцеву диспетчерську ЖЕКу, раптом принесуть, залишили свій номер телефону на всяк випадок.
У підсумку написав нам чоловік, типу паспорт у мене - поверну за винагороду. Ми запропонували людині розумну суму - 6000, все що було в наявності. Чувак став нахабно вимагати 10 штук. Ми звернулися в поліцію за фактом здирництва.
Призначили стрілку - прийшли з дільничним. І тут - па-ба-бам - вимагачі опинилися луганчани, у всякому разі хтось Сергій Тарануха, громадянин України, прописаний в Луганську. Сумку з документами ми повернули, ці суки намагаються нам загрожувати тепер.
Але які ж тварі, все-таки ці земляки, дізнаюся цей скотський луганський характер. Я б, якби знайшов паспорт луганчанина, будь він хоч активістом ЛНР, повернув би йому безкоштовно, тому що розумію яке жити в іншій країні без документів. Але луганчани мислять іншими категоріями. Жага халявних бабок, нахабство, хамство. І тупість. Тому що за вимагання можна сісти на три роки.
Власне, думаю, що це все що потрібно знати про Луганськ і його мешканців.
А так, ще вишенька на торт, в сумці були кредитки (порожні на щастя), сволочі намагалися зняти гроші в банкоматі, про що нам повідомили в банку, при блокуванні карт. Загалом, "розумні" люди луганці, "спритні".