Про права і обов'язки непостійного члена Ради безпеки ООН. Маркіян Кулик описавши права і обов'язки України як непостійного члена Радбезу ООН з 1 січня 2016 року, та зазначив, до вирішення яких конкретних питань Україна долучатиметься в новому статусі.

Україна матиме право виносити питання на розгляд Ради безпеки, не звертаючись з проханням до когось, що зобов'язання пов'язані робити країни - не члени Радбезу ООН, матиме право головувати в Радбезі ООН, формувати порядок денний його засідань. Окрім того, зможе брати участь у закритих переговорах, на яких виробляються усі проекти резолюцій, рішень, заяв заради безпеки ООН. Є така форма звернення, як «заява голови» країни, яка головує в Радбезі ООН. Фактично таке рішення як «заява голови» ухвалюється за відсутності заперечень (з практики ухвалень), тому роль непостійних членів Радбезу ООН суттєво підвищується.

У той же час непостійні члени ООН не мають права вето в Радбезі, на відміну від постійних представників. Таким чином механізм ухвалення рішень у цьому органи спонукає непостійних членів Радбезу шукати компромісні рішення, які б влаштовували найпотужніші країнам світу, які є постійними представниками в Радбезі ООН.

Про реформування ООН

ООН реформується весь час. Остання всеосяжна реформа була прийнята на 52 сесії Генасамблеї ООН під головуванням нині вже покійного міністра закордонних справ України Геннадія Удовенка. З того часу пройшло 18 років. Потім було ще не одна сесія, на яких ухвалювали питання з реформування. Та є питання, які вирішуються не так, як нам би того хотілося, вони не вирішуються з сьогодні на завтра. Десь ООН неефективна. Вона неефективна в тих випадках, коли великі держави мають різні позиції і не можуть одна іншій щось нав'язувати. ООН – це механізми узгодження позицій, а не нав'язування одних іншим... У випадку України прийняти рішення, яке було б засудженням агресора в рамках ООН є надзвичайно складно. Наразі цього не вдалося.

Що робити з вето Росії?

Не слід розглядати ситуацію так, якщо у порядку денному (засідання Радбезу ООН) є питання України – це успіх, якщо немає – то неуспіх. Механізмів досягнення мети в тому числі в контексті українсько-російського конфлікту, вирішення питання новини, достатня. Ми стільки говоримо про порушення прав людини в Криму. Можна писати і вносити до зали засідань Генасамблеї проект резолюції щодо Криму, хто заважає? Крим – це окупована територія неядерної держави з країною, яка була учасником Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Тепер лунають повідомлення про те, що туди завозитися ядерна зброя. Унікальна ситуація склалася, яка має стати предметом розгляду.

Тобто багато чого можна роботи без огляду на вето (Росії в Радбезі ООН). І таких резолюцій з ООН виходить багато. Є досвід розгляду питання Палестини, яке ухвалили на Генасамблеї ООН.

Що вирішуватиме Україна?

Непостійний член Радбезу ООН зобов'язаннями зобов'язаний займатися не тільки проблемами, які хвилюють безпосередньо його (наприклад, як Україну – конфлікт на Донбасі), а і безліччю інших промов, військовими конфліктами, які є далеко за межами України, чи гуманітарними катастрофами. Наприклад, іранська ядерна проблема. Ставши членом Радбезу, ми повинні зараз вести переговори з врегулювання цієї проблеми. Україна стає стороною, учасником переговорів, виробленням тих чи інших рішень. Природно, що до такої роботи потрібно готуватися більше. Не забуваймо, що Україна продовжує брати активну участь у миротворчих операціях. Третина гелікоптерів, які використовує ООН у своїх миротворчих місіях, надані Україною.

Переважна більшість рішень під час засідань Ради безпеки ООН вимагає кваліфікованої більшості (для ухвалення), принаймні дев'ятеро членів Ради безпеки. Це означає, що непостійні члени, якщо вони зможуть координуватися і домовитися, також мають можливість вплинути і не допустити прийняття того, чи іншого невигідного для них рішення. Хоча краще не блокувати, а думати, як провести позитивні рішення, що матимуть підтримку всього складу Ради безпеки.