Як переселенці Донбасу починають нове життя в ЄС і Білорусі. За півтора роки бойових дій на сході ті, хто кинув свої будинки, вже звиклися з частково кочовим способом життя.

Переселенці визнаються: багато з них усвідомлюють, що, переживши такий досвід, тепер готові до будь-яких переїздів. Тому з кожним днем стає все більше тих, хто в своїй країні вже не відчуває захист і стабільність і має намір переїжджати ще далі.

Як переселенці Донбасу починають нове життя в ЄС і Білорусі. За півтора роки бойових дій на сході ті, хто кинув свої будинки, вже звиклися з частково кочовим способом життя.

Їдуть не тільки осісти, але і "перечекати"

Офіційні цифри тенденцію підтверджують. За останніми даними ООН, за кордон з України (переважно з Донбасу та Криму), виїхали майже мільйон осіб. В одній тільки Білорусії за останні два роки влаштувалися майже 150 тисяч українців. Міграційна служба Німеччини ще влітку говорила про прийнятих майже двох тисячах переселенців і продовжує доповідати: число українців, хто просить притулку, постійно зростає.

Між тим фахівці кажуть: така еміграція – зовсім не гарантія того, що за кордоном вийде залишитися.

- Так, ніхто не забороняє прилетіти в країну і тут же здатися міграційній службі з проханням про притулок, - каже правозахисник, який займається питаннями біженства, Микола Юсуков. – Але потрібно бути готовим до того, що доведеться доводити, хто і як вас переслідував у вашій країні, в чому саме утискали і в чому особисто для вас небезпека знаходження дома. І в цьому випадку обтічні відповіді не підходять, повинна бути особиста загроза. Втім, багато хто вибирає такий шлях, просто щоб перечекати. Процес займає від півроку до року, і весь цей час потенційному біженцю надають житло, можливість легально перебувати в країні і навіть іноді якусь мінімальну фінансову підтримку. Але успіхом такі історії закінчуються добре в 5-10% випадків. У решті - депортація.

Такі цифри наочно говорять: забирати українців до себе з розпростертими руками західноєвропейські країни не хочуть. Виняток роблять тільки для своїх етнічних земляків. Кілька тисяч людей на цих підставах вже забрали Польща, Чехія, Латвія, Литва, Греція та Німеччина.

До РЕЧІ

У колишньому Союзі влаштуватися простіше

Куди частіше переселенці вибирають більш простий шлях – переїзд в країни пострадянського простору. Там чиновники в бюрократичних питаннях куди дружні, немає проблем з мовою та менталітетом – майже як вдома. Тому і роботу простіше знайти, та й асимілюватися не проблема.

Як переселенці Донбасу починають нове життя в ЄС і Білорусі. За півтора роки бойових дій на сході ті, хто кинув свої будинки, вже звиклися з частково кочовим способом життя.

- Вакансії в містах переважно робітники, - поділився донеччанин Володимир Кулаковський, який з сім'єю переїхав жити в Білорусь. - Якщо ти один, можна претендувати на кімнату в гуртожитку. А в колгоспах дають будинки з держфонду. Оренда стандартного будинку в 80 квадратів - приблизно 12 доларів на місяць плюс близько 20 доларів комуналка.

Володимир розповідає: ще простіше переселенцям стало жити після того, як Олександр Лукашенко прийняв указ про перебування українців з донецькою чи луганською пропискою в республіці. Документ наказує, що грошей за дозвіл на роботу, за дозвіл на проживання з таких емігрантів не беруть. Знімає папір і необхідність підтверджувати диплом при прийомі на роботу, надавати повний пакет документів при прийомі дитини в садок, школу або вуз. Дає право на навчання на бюджеті. Не візьмуть грошей і за медогляди (в тому числі загальна вакцинація та спостереження вагітних).

- Нам цей указ вже заощадив доларів 200, - каже Володимир. – Плюс - з минулої осені для машин з донецькими номерами проїзд по платних дорогах теж став безкоштовним. Допомагає не тільки держава, але і волонтери, та й сусіди. Я як приїхав, сусіди одразу ж "упакували" меблями, одягом та їжею. Зараз у мене 2 холодильника, 2 телевізора і пралка. Десь з рік тому у всіх, хто приїхав навіть без копійки в кишені, з'явилася можливість одягнутися - собесам спільно з секонд-хендами дали команду безкоштовно одягати донецьких. За це їм компенсували ніби як 6 доларів за кожну річ. Вони від радості кожному прийшов за пару мішків відвантажували. А ось їжа і товари народного споживання дорожчі за українські. Позначається відсутність зарплати в конвертах і 70% держсектора в економіці.

А ЯК В РОСІЇ

Під час бойових дій багато рятувалися виїздом в Росію. Знайти роботу і кімнату в гуртожитку було можливо без проблем. Однак з 1 листопада 2015 року РФ посилила перебування українців в країні, якщо вони не оформили патент на працю або статус переселенця.

Без патенту або статусу українці зможуть перебувати в Росії 90 днів протягом 180 днів – як і всі громадяни СНД. З 1 грудня українці, які не отримали патент на роботу або дозвіл на проживання можуть бути депортовані.

Послаблення для українців почали вводити в 2014 році. 26 січня 2015 року президент Володимир Путін заявив, що термін перебування українців в РФ може бути збільшений. В першу чергу це стосувалося осіб призовного віку.

Особливі умови в першу чергу полягають в тому, що українці, незалежно від свого статусу, могли перебувати в РФ до 90 днів, причому цей термін продовжувався кожні три місяці автоматично. Іншим жителям СНД для цього необхідно виїжджати з РФ і знову звертатися в ФМС, до того ж вони мають право перебувати в РФ понад 180 днів у році. За даними ФМС, у РФ зараз знаходиться близько 2,6 млн громадян України.