На цьому тижні влада подарували киянам передноворічний подарунок. Співробітники комунального концерну "Центр комунального сервісу" (ЦКШ) розвісили на деяких під'їздах оголошення про те, що за борги по "комуналці" на квартири неплатників будуть накладатися арешти.
Комунальний концерн - нова структура, створена в травні цього року. Тоді заступник голови КМДА Петро Пантелєєв обіцяв, що ЦКШ буде захищати киян від комунальних монополістів, таких як "Київенерго", "Київводоканал", "Київгаз". Планувалося, що городяни зможуть скаржитися в концерн на неякісне надання послуг, низьку температуру гарячої води або батарей, а також відсутність води чи тепла. На ділі ж вийшло, що тепер киянам доведеться захищатися від самого ЦКШ. Той, по суті, перекваліфікувався в колекторську організацію і, залякуючи киян, намагається вибивати борги.
Директор "Центру комунального сервісу" Катерина Саркісова стверджує, що структура виконує свої прямі обов'язки. Консультаційна підтримка киян і переговори про спрощення процедур установки лічильників з монополістами ведуться. А оголошення на під'їздах про можливий арешт квартир за борги - це планова робота перед закінченням року. "Ми хотіли таким чином звернути увагу городян, що їм слід перевірити наявність заборгованості, можливо, звернутися в ЖЕК. Часто буває, що кияни не приходять за повідомленнями на пошту і тому дуже пізно дізнаються, що вже пройшло судове провадження щодо стягнення заборгованості", - пояснила чиновниця. За її інформацією, всього станом на 1 липня 2014 року столичні мешканці заборгували за комуналку 400 млн грн (у цю суму входять тільки борги на суму понад 1 тис. грн). При тому, що в 2012-2014 рр. середній рахунок за комуналку на одну квартиру становив близько 400 грн. З 800 тис. абонентів кожен п'ятий (160 тис.) має борг. А жителі 80 тис. квартир не просто один раз заборгували комунальникам, а ігнорують платежі систематично. "Вже є тисячі судових рішень про стягнення заборгованості з городян. Але активної практики реалізації квартир на торгах для відшкодування боргів поки немає. Головна причина - низька ефективність роботи Державної виконавчої служби (ДВС)", - пояснює Саркісова.
Борги не обов'язково збирати роками. "У нашій практиці зустрічалися випадки, коли подавали позови на стягнення сум, які менше 1 тисячі гривень, а бували й десятки тисяч гривень", - пояснив юрист АТ "Безпалий і партнери" Євген Журавський. Тим, у кого заборгованість невелика, можна не переживати за свої будинки і квартири. За словами директора юридичної компанії KODEX Станіслава Климова, згідно ЗУ "Про виконавче провадження", якщо сума боргу не перевищує 10 мінімальних зарплат (з січня 2016 року - 13,7 тис. грн), то ГІС може стягнути кошти за рахунок будь-якого іншого майна, крім житла. Наприклад, виконавець може прийти додому до боржників і описати побутову техніку та автомобіль. "Але це не означає, що можна спокійно себе почувати при наявності боргу, наприклад в 10 тис. грн. На практиці часто трапляється, що державні виконавці ігнорують згадану норму і все одно накладають арешт на квартири", - зазначає Клімов. До того ж, крім арештованого майна боржників можуть "нагородити" обмеженням виїзду за кордон. "Як правило, люди дізнаються про таку заборону під час реєстрації на авіарейс. Після цього подорож вже стає неможливим", - говорить юрист Євген Журавський.
Накласти арешт на квартиру і відібрати її для продажу та відшкодування боргів не так-то просто. Спочатку боржник отримує повідомлення про наявність заборгованості. Найчастіше в ньому міститься пропозиція погасити борг достроково або реструктуризувати його. Якщо боржник не реагує, постачальники комунальних послуг звертаються до суду для примусового стягнення боргу. І тільки після довгої судової тяганини і винесеного рішення майно неплатників виявляється під загрозою. Позивач передає рішення суду в Державну виконавчу службу. Там відкривають виконавче провадження і спочатку пропонують боржнику добровільно виконати рішення суду. Якщо той не погоджується погасити заборгованість, на його майно накладають арешт.
Захиститися в судах від кредиторів - комунальних служб і приватних компаній по наданню комунальних послуг - практично неможливо. Такі розгляди проходять у спрощеному порядку, а стягується заборгованість комунальних підприємств вважається незаперечною. Іноді боржники намагаються піти від відповідальності, але більшість таких потуг терпить фіаско. "Деякі наголошують на тому, що держава гарантує право на житло і його не можна відбирати. Це тривалий спір, і він швидше лежить в теоретичній площині. Але борг все-таки має пріоритетне значення. Деякі громадяни намагаються змістити акцент на знецінення національної валюти. Але, як показує практика, це теж не особливо працює", - додає юрист АТ "Безпалий і партнери" Євген Журавський. Крім того, боржники нарікають на неякісне надання комунальних послуг та вже на стадії судових розглядів вимагають перерахунку. "Але і це неможливо. З такими претензіями необхідно звертатися в комунальні служби одразу по закінченні місяця, коли батареї були холодними або, наприклад, не було води", - вважає директор Катерина Саркісова ЦКШ.
