Ностальгія чи нацбезпека: як «Іронія долі» назавжди зникла з українських телеекранів
Раніше важко було уявити зимові свята без цієї стрічки Ельдара Рязанова — вона здавалася таким самим невід'ємним атрибутом, як ялинка чи мандарини. Проте сьогодні «Іронія долі, або З легкою парою!» перебуває під суворою забороною на українському телебаченні. Згадуємо, як культовий фільм минулого пройшов шлях від головної телеподії року до абсолютного табу.
Кінець епохи: з чого все почалося
Відмова від трансляції радянської класики не відбулася за один день. Перший гучний прецедент стався ще наприкінці 2015 року. Тоді телеканал СТБ, який володів правами на показ фільму і роком раніше збирав біля екранів величезну аудиторію (традиційно ставлячи стрічку в ефір о 19:55), ухвалив безпрецедентне рішення — добровільно зняти «Іронію долі...» з новорічної сітки мовлення.
Причиною став суспільний резонанс навколо акторки Валентини Тализіної. Вона не лише зіграла подругу головної героїні Наді, але й подарувала їй свій голос (адже саму Надю грала польська актриса Барбара Брильська). Навесні 2014 року Тализіна підписала колективного листа російських діячів культури на підтримку анексії Криму, через що цілком закономірно потрапила до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України.
Від правової колізії до жорстких санкцій
Цікаво, що у тому ж 2015 році прямої юридичної заборони на показ ще не існувало. На спільній нараді Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Держкіно та Мінкульту з'ясувалося: оскільки Держкіно офіційно не скасувало прокатне посвідчення на фільм, формально транслювати його було можна. Проте канали самі перестрахувалися, побоюючись штрафів та репутаційних втрат.
Але якщо ви досі вважаєте, що «фільм ніхто не забороняє», час оновити дані — ця правова лазівка давно закрита. Напередодні 2018 року телеканали «Інтер» та «СТБ» все ж вирішили ризикнути і показали стрічку в новорічну ніч. Наслідки не забарилися: у березні 2018 року Нацрада винесла обом мовникам офіційні попередження та застосувала санкції за трансляцію контенту за участю фігурантки «чорного списку». Відтоді «Іронія долі» офіційно та суворо заборонена до показу на українському ТБ.
Справжня іронія долі: режисер проти акторів
Найбільший парадокс цієї ситуації полягає в постаті самого творця фільму. Видатний режисер Ельдар Рязанов до останніх днів свого життя активно підтримував Україну, відкрито засуджував російську агресію та підписував листи на підтримку українців. Він пішов із життя 30 листопада 2015 року, якраз напередодні першого скасування показу його найвідомішої роботи в Україні. Іронія долі справді жорстока: світлий фільм режисера, який був на нашому боці, став заручником імперських поглядів акторки другого плану.
Колонка редактора: Час нових традицій
Коли у 2015 році розгорівся перший скандал навколо стрічки, тодішній міністр культури В'ячеслав Кириленко сказав: «Треба рухатися вперед, а не жити весь час колективною "іронією долі", і ностальгія пройде, я вас запевняю. Є великі актори, але якщо вони публічно висловлюють неповагу до нашої країни, то демонструють неповагу і до свого українського глядача».
Сьогодні, озираючись назад, важко з цим не погодитися. Наша залежність від радянського кіно як символу святкового затишку була радше звичкою, ніж свідомим вибором. Українське суспільство пройшло величезну трансформацію, і мандарини з ялинкою більше не потребують фонового супроводу з вулиці Будівельників. Ностальгія дійсно минула, поступившись місцем створенню наших власних, нових і значно ближчих нам традицій.