Новий золотий ланцюг Моз

Розкрадання мільярдів гривень, виділених на здоров'ї українців, фальсифікація ліків стали чорною візитівкою влади. Схеми, які зв'язували нелюдських медичних ділків, чиновників-вбивць і знахабнілих політиків, перетворювалися в ковані золоті корупційні ланцюга.

Їх розірвав Майдан.

Здавалося, що розірвав. Але як виявилося насправді, лише на час: як показали подальші події, чиновницька медична мафія не понесла покарання і не збиралася вчитися жити по-іншому. Сьогодні старі ланцюга корупції знову охопили прогнилий дуб Міністерства охорони здоров'я України: вище керівництво МОЗ майже відкрито застосовує корупційні схеми, яких ми, приголомшені війною на Донбасі, намагаємося не помічати. Більш того, ліквідуються навіть ті позитивні напрацювання, які вдалося досягти у попередні роки. Зокрема, коли я керував Держпідприємництвом, тобто був чиновником 1 рангу, мені вдалося провести кілька важливих рішень, що стосуються регулювання цієї галузі:

- запровадження кримінальної відповідальності за фальсифікацію медпрепаратів;

- стандартизація за системою GMP всієї нашої фармацевтики;

- запровадження прозорого контролю аптек;

- розробка механізму реімбурсації (компенсації вартості) ліків;

- початок експерименту по введенню референтних (порівнянних) цін у забезпеченні ліками гіпертоніків.

Також було прийнято постанову щодо введення інституту референтних цін на забезпечення інсулінами діабетичних хворих. Документ повинен був вступити в силу в березні 2014-го, що призвело б до зниження цін на інсуліни на 30%, але міністр Мусій з прем'єром Яценюком цей документ скасували. Думаю, що не безкоштовно. У порівнянних із нами країнах Європи інсуліни тих же виробників продаються на 50% дешевше. Не вірите – перевірте публічну інформацію на сайтах МОЗ Польщі, Литви, Чехії... А також всі інші ліки, які завозяться в Україну, - вони, як правило, на 30-40% дорожче. Хочемо ліки за доступними цінами – потрібна референтна ціна.

Чому міністерство проти реімбурсації? Тому що чиновникам не потрібно буде щось купувати. Якщо сьогодні нібито держава забезпечує ліками хворих важкими хронічними захворюваннями, то при інституті реімбурсації люди стануть купувати самі, а держава буде компенсувати ці витрати. Тобто зникає корупційний фактор.

Так ось, будучи чиновником 1 рангу, я вже практично переконав попередню владу ввести революційні зміни в забезпеченні лікарськими препаратами наших громадян, але вони в один момент звалили: хто в Росію, хто - в Ізраїль. Настав Майдан, поміняв одних тендерних вбивць на інших.

Впевнений, що якби наші люди могли бути в достатній мірі забезпечені ліками, ми могли б врятувати до 50 тис. життів на рік: а якщо ти врятуєш хоч одне життя, - ти врятуєш весь світ. Це теза для нормальних людей, але не для любителів тендерної наживи.

Це розповідь про те, як "герой Майдану" Микола Мартиненко "тендерил" МОЗ за допомогою своїх спільників, і поплічників пані Богатирьової.

Це розповідь про те, як головлікар Майдану, а на той час міністр Олег Мусій слідом за Богатирьовою став покровителем торговців аптечними наркотиками: після того, як у свій час уряд Тимошенко ввів кількісний облік "Трамадолу", одна з українських компаній "Інтерхім" випускає "Кодтерпін" - препарат з кодеїном проти кашлю. Кодеїн – це синтетичний опійний наркотик. "Кодтерпін" вільно продається в аптечних закладах; більш того, його продажі за останні 5 років зросли в 8 разів! В Інтернеті не складно дізнатися, чому його так люблять наркомани: в силу особливості формули саме цього препарату легко виділяється кодеїн. Активісти вимагали спочатку від Богатирьової, а потім від Мусія введення жорсткого кількісного обліку препарату, але вони не підтримали цю ініціативу. Що, в принципі, зрозуміло: ціна питання - 280 млн грн у рік. Саме на цю суму продається "Кодтерпін" наркоманам в Україні. Запровадити жорсткий облік препарату вимагали також нові керівники МВС і СБУ, МОЗ але цього не зробив.

Мусія вже немає в МОЗ, Мартиненко під слідством, але ситуація не покращилася. Корупційні скандали стрясають галузь.

До мене прийшло звернення, в якому описувалася неймовірна історія з будівництвом Охматдиту. Вона викликала кілька тижнів тому величезний резонанс в українській охороні здоров'я. Головна дитяча лікарня України, будівництво нового корпусу якої коштувало українському бюджету мільярди, знову (вкотре!) опинилася в центрі корупційного скандалу. Колишній генеральний підрядник будівництва "Укрпрофмед", "пробив" цей надвигідний контракт через Віктора Януковича-молодшого, в самому кінці 2015 року отримав з бюджету 79 млн гривень нібито "в рахунок старих боргів". Тобто гроші пішли не на нову роботу, а "на кишеню" підряднику.

Скандал був неминучий: і Опікунська рада Охматдиту, і журналісти, і профільні громадські організації багаторазово писали про корупцію в "Укрпрофмед", про махінації при будівництві, про багаторазово завищених витратах, про постановочних тендерах. Голова Опікунської ради " Охматдиту Оксана Корчинська прямо заявляла, що господиня "Укрпрофмеду" Ірина Коваль обіцяла їй не вимагати до 2017-го року "свої" 79 млн гривень – і тільки на цих умовах Корчинська не стала протестувати проти того, щоб Коваль закінчила будівництво. Все це не завадило виділити величезні гроші "Укрпрофмеду". Журналістам довелося констатувати факт: гроші пішли в "Сім'ю".

Колосальний резонанс після переказу на рахунки "Укрпрофмеду" 79 мільйонів гривень привів до миттєвої відставку одіозної "строительници Охматдиту" Ірини Коваль з посади директора ДП "Укрмедпроектбуд". Це держпідприємство, спеціально створене для контролю потоків на будівництво Охматдиту, Ірина Коваль очолювала, одночасно будучи засновником "Укрпрофмеду". Тобто одна людина і замовляла роботи, і виконувала їх. Будь-який мало-мальськи досвідчений читач відразу зрозуміє, що це ненормальна, цинічна і неприхована корупція. Як же могло так статися, що цього не зрозуміло керівництво Моз України?

Перерахування підприємству "Укрпрофмед" грошей не могла відбутися без підписи одного з керівників Міністерства охорони здоров'я. 80 млн гривень – занадто серйозна сума, щоб казначейство віддало її без настійної вимоги з боку вищих чиновників. Офіційний запит до Мінфіну, без якого Коваль не отримала б гроші, направив заступник міністра охорони здоров'я України Ігор Перегінець. Розуміли інші заступники міністра, що вони візують, і що з цього вийде? Не факт. Швидше за все, роль Ігоря Перегінця в даній ситуації – не випадковість і не епізод. Справа в тому, що написання цього запиту лежало поза рамками профільної діяльності цього міністра: він не відповідає за діяльність держпідприємства "Укрмедпроектбуд", яке очолювала Коваль.

Так чому ж Ігор Перегінець вирішив втрутитися? Логіка тут є, але вона, на жаль, не адміністративна.

Разом з Іриною Коваль засновником "Укрпрофмеду" і вигодонабувачем від будівництва Охматдиту є Олена Бех (Недригайло), дочка генерал-полковника міліції і народного депутата, екс-першого заступника міністра внутрішніх справ, нині покійного Валентина Недригайло, Олена Бех довгі роки ексклюзивно представляла в Україні фармацевтичну компанію "Санофі Пастер" - одного з головних постачальників вакцин в Україну. У 2010 році компанія Бех "Інтерфарм" була звинувачена в махінаціях: ДП "Укрвакцина" офіційно висунула звинувачення в багаторазовому завищенні ціни "Пентаксиму" через міжнародну корупційну схему. Суд підтвердив справедливість претензій.

У цей період, у 2008-2013 роках, Ігор Перегінець займався в нашій країні саме імунопрофілактикою: він був незалежним консультантом в Бюро ВООЗ, національним фахівцем ВООЗ з інфекційних хвороб. Він не міг не спілкуватися безпосередньо з представником найбільш значущого постачальника вакцин в Україну "Санофі Пастер".

Здається, це спілкування завело консультанта не туди. Вже в наш час, на посаді заступника міністра охорони здоров'я України Ігор Перегінець з весни 2015 року приділяє значну частину свого часу і сил лобіювання загальної вакцинації українців вакциною від поліомієліту ОПВ. Навколо вакцини виник цілий ряд найсерйозніших проблем і скандалів: від травневого скандалу з порушенням умов зберігання великої партії в 1,5 млн доз, до прямих звинувачень керівництва МОЗ (тобто Ігоря Перегінця) в режисурі "спалаху поліомієліту на Закарпатті". Незважаючи на все це, Ігор Перегінець стійко зберігає головну лінію: нам потрібно більше вакцини ОПВ, рівень вакцинації потрібно підвищити до 95% населення (з 14,1% за перше півріччя 2015 року). На думку заступника міністра, вакцинацію потрібно продовжувати і підсилювати, навіть незважаючи на епідемію грипу, хоча проти цього виступають вчені з Інституту епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л. Громашевського.

Виробником вакцини ОПВ є все та ж "Санофі Пастер". Український ринок саме для цієї корпорації Ігор Перегінець збирається збільшити в кілька разів, разом з державними витратами на цей напрям: вакцину нам поки дають безкоштовно, за програмами гуманітарної допомоги, але так буде не завжди (особливо, якщо врахувати, що з весни 2016 року всі країни світу на прохання ВООЗ відмовляться від застарілої і відносно дешевої вакцини ОПВ, замінивши її більш досконалим аналогом по значно більш високої вартості). У ініціатив, пов'язаних з поширенням і пропагандою вакцини ОПВ, звідки з'являються гроші не тільки на прес-конференції і роз'яснювальні кампанії, але і на платну рекламу в Інтернеті. Питання, чому в Україну поставили саме вакцину виробництва "Санофі Пастер" (при наявності численних аналогів, перекваліфіковані ВООЗ, які точно так само можна було направити в якості гуманітарної допомоги Україні), теж залишається відкритим. Щоб не бути голослівними, наведемо читачам цей список, взятий з сайту ВООЗ:

Вирішити це питання, як і багато інших, дозволяє просте припущення: якщо заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець одночасно допомагає "Санофі Пастер" (Олена Бех), і "Укрпрофмеду" (Ірина Коваль та Олена Бех), і при цьому не вважається ні з якими іміджевими втратами і здоровим глуздом – то це неспроста. Більш того, це вкрай підозріло. Більше того: підозри практично перетворюються у впевненість.

Впевненість у тому, що корупціонери в керівництві Міністерства охорони здоров'я України, які сидять на фінансовому потоці від фармвиробників і брудних медичних "бізнесменів"-казнокрадів, нікуди не поділися. Просто тепер у них інші прізвища. І вони стали розумнішими. Той же Ігор Перегінець ніколи не забуває звітувати про успіхи закупівель препаратів через міжнародні організації та про досягнуту в результаті економії. Безсумнівно, Україна отримає величезний ефект за рахунок розвитку конкуренції при закупівлях. За деякими позиціями він доходить до 60%. Але цей ефект буде помітний тільки при закупівлі препаратів для лікування туберкульозу та онкологічних захворювань, які не входять в зону інтересів тієї ж "Санофі Пастер". У цих секторах з'являться нові препарати нових виробників з новими, більш низькими цінами. А при закупівлі вакцин, як вважають фахівці, ціни не тільки не зменшаться, а швидше зростуть. Список виробників теж майже не зміниться, а "Санофі-пастер" не тільки залишиться "при своїх", але і виграє. Ігор Перегінець теж, безсумнівно, виграє. А що "виграємо" ми, пересічні українці, пацієнти і лікарі? Провал вакцинації, відсутність вакцин в лікарнях, порожню казну, хвороби наших дітей. Втім, це у нас вже є.