Виповнилося два роки з історичного моменту, коли під тиском громадських активістів Рада прийняла безпрецедентну постанову - дарувала амністію людям, які перебували під слідством або засуджені за тяжкі злочини. Свободу отримали близько 30 осіб, яких називали жертвами диктаторського режиму і політичними ув'язненими. За іронією долі багато з прощенних тоді борються за реабілітацію "політичних" вже при новій владі, а є й такі, хто знову побував за ґратами. Як склалась доля деяких героїв амністії 2014 року.
Ігор Мосійчук
У перший раз активіст Соціал-національної асамблеї був заарештований у складі групи, яку прозвали "васильківськими терористами". СБУ інкримінувала їм підготовку вибуху пам'ятника Леніну в Борисполі.
Після виходу з СІЗО завідував піар-відділ в "Азові", в травні 2014-го був обраний депутатом Київради від Радикальної партії. Від неї ж у жовтні пройшов у парламент. За час депутатства виявився замішаним у багатьох скандалах. Зокрема, разом з однопартійцями побив у Чернігові телеведучого Олексія Дурнєва.
У вересні 2015 року Мосійчука позбавили недоторканності і взяли під варту. Генпрокуратура інкримінує йому замах на одержання хабара, хуліганство, втручання в діяльність судових органів. У листопаді минулого року Ігор вийшов з СІЗО у зв'язку із закінченням терміну арешту. Зараз він знаходиться в лікарні при інституті імені Шалімова. ГПУ завершила слідство, але не може передати його в суд, так як депутат не ознайомився з матеріалами справи.
- Вони намагаються якомога швидше скинути з себе це, щоб уникнути відповідальності за фальсифікації, - поділився Ігор Мосійчук. - Мене особисто допитували тільки один раз - під тортурами. У другому допиті відмовили.
Дмитро Павличенко
В політичні в'язні старого режиму він потрапив завдяки ультрас, які розгорнули всеукраїнську кампанію за захист сім'ї Павличенків. Разом із сином Сергієм Дмитра судили за вбивство судді Зубкова, який своїм рішенням відібрав у них прибудову до будинку, яка слугувала житлом. Молодшого Павличенка засудили до 13 років, старшого - до вищої міри. Дмитро став єдиним з "довічників", до якого застосували амністію.
Зараз Павличенко-старший є правозахисником, членом декількох громадських організацій. За його словами, прокуратура намагалася "шити" для нього нову справу, підсилала провокаторів.
- Зате нам вдалося витягнути сто чоловік з слідства і в'язниці, - поділився з нами Дмитро.
Місце, де була прибудова до елітного будинку, Павліченко відстояли.
- Зараз намагаємося змусити владу компенсувати збитки, - каже правозахисник.
Дмитро є організатором і промовистим обличчям" неоднозначного "Майдану-3", який виник 20 лютого - день пам'яті героїв Небесної сотні.
Андрій Білецький
Один з лідерів "Патріота України". Амністію отримав разом з соратниками Ігорем Михайленком та Віталієм Княжим. Всі троє були арештовані в грудні 2011 року за звинуваченням у замаху на життя харківського журналіста Сергія Колесника, який позиціонував себе як антифашист.
Після амністії створив у Харкові загін "чорних чоловічків", який протистояв антимайдановским силам в різних містах України. У травні 2014 року став засновником батальйону тероборони "Азов", який потім перейшов у Нацгвардію.
У серпні 2014 року нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, у вересні отримав звання підполковника міліції. На виборах у Верховну Раду пройшов як самовисуванець - на користь Білецького зняв свою кандидатуру радник Авакова Зорян Шкіряк.
В даний час є заступником голови Комітету з питань національної безпеки і оборони. За даними електронної реєстрації депутатів, був присутній у Раді на 3 пленарних засіданнях, був відсутній на 150. Тим не менш, є співавтором 18 законопроектів, більшість з яких присвячені прав і гарантій учасників бойових дій.
Ігор Михайленко раніше служить у полку "Азов".
Олег Однороженко
Доктор історичних наук, ідеологічний референт "Патріоту України" харків'янин Олег Однороженко був заарештований в липні 2012 року за співучасть у побиття активіста організації "Надія нації" Олексія Корнєва в 2009 році. Також йому ставили побиття активістів "Сокола" у 2011-м. У листопаді 2012-го суд відпустив Однороженко на поруки двох депутатів, однак 23 грудня 2013-го він знову опинився в СІЗО.
Після перемоги Майдану Олег вступив в полк "Азов", ставши командиром по роботі з особовим складом. З Нацгвардії звільнився в листопаді минулого року
- Зараз я живу і працюю в Києві - в Українському інституті археографії, - розповідає Олег Однороженко. - Гаряча стадія в АТО пройшла, вирішив повернутися в науку.
Історик каже, що працює над книжками, які не встиг закінчити до арешту і військових подій в країні.
Віталій Запорожець
Житель Семиполок під Києвом не мав стосунку до політики, поки не був заарештований у вересні 2011-го за розстріл начальника Калитянського селищного відділку міліції Миколи Симоненка. На захист Віталія Запорожця стали його земляки і представники радикальних партій. Якби не Майдан, він відсидів би в колонії 14 років.
- Зараз я працюю помічником народного депутата Андрія Лозового (Радикальна партія Олега Ляшка). Я познайомився з ним, коли він приїжджав захищати мене в суді, і дуже вдячний за це, - розповів Віталій Запорожець. - Після звільнення я відчував підвищену увагу до мене з боку міліції, але прямих спроб помсти не було.
Живе Віталій далі в Семиполках, де має присадибне господарство. На роботу їздить в Київ. До публічних людей не належить, але ходить на засідання "Комітету визволення політв'язнів".
Сергій Дьомін і Антон Харитонов
Зведені брати Антон Харитонов та Сергій Дьомін, а також їх друг Євген Федорченко відомі в Україні як "запорізькі паламарі". У першому списку амністованих вони не потрапили, але опинилися в другому за наполяганням громадськості. У 2010 році трьох хлопців звинуватили у вибуху Свято-Покровського храму у Запоріжжі, засудили до 13 і 14 років.
Три роки "паламарі" провели в СІЗО і рік у колонії. Вони отримали свободу, але не виправдання. Вищий спеціалізований суд повернув справу до першої інстанції.
- З квітня 2015-го не було жодного нормального слухання. Ми хочемо, щоб справу повернули прокуратурі і почали нове розслідування. Адже справжні злочинці залишилися на волі, - каже мама Антона і Сергія Ольга Дьоміна. - Справа навмисне затягують. Адже якщо синів виправдають, значить треба покарати суддів, прокурорів, слідчих, які засадили їх у в'язницю.
Антон і Сергій кажуть, що мають намір домогтися компенсації за свої страждання. Якщо потрібно буде - будуть звертатися в Європейський суд.
