Така у нас по суті держава - злодійська, а суспільство - азіатське. Нам не місце в Європі. Але і така Європа - розжиріла, заспокоєна, млява - нам не потрібна.

Мене не цікавлять результати референдуму в Нідерландах. Зовсім не цікавлять ні сам референдум, ні його результати, ні медитації на цю тему наших "політиків" і "експертів".

Надія на референдум була нав'язана суспільству як дитяче нетерпіння в очікуванні різдвяного подарунка. Але хіба ми заслужили такий подарунок?.. Хіба ми побудували сучасну, благополучну Європу в Україні?.. Хіба ми не живемо в дрімучому середньовіччю?.. Хіба не в нас корупція стала синонімом держави?.. Хіба ми самі хоч щось робимо, щоб змінити себе, суспільство та державу?..

Кричать тепер: всіх у відставку! перевибори! - А навіщо?.. Чим допоможуть перевибори?.. Кого вибере наш народ? - Завсідників студії Савіка Шустера?.. Святу Юлю, принципового Ляшка, європейського Садового, красномовного Міхо?.. Це вони нас в Європу поведуть?..

Безперспективно вибирати замість нового життя нових царів, старих феодалів і вічних популістів - людей без принципів і без честі. Нерозумно сидіти і чекати, коли хтось за нас зробить життя кращим, і при цьому як і раніше давати і брати хабарі, недоплачувати податки, і без будь-яких докорів сумління красти все, що погано лежить.

Така у нас по суті держава - злодійська. Суспільство - азіатське, середньовічне. Ми всі, або майже всі - такі: прийняли підлі правила гри. І нам не місце в Європі.

Але і така Європа - розжиріла, заспокоєна, млява - нам не потрібна. Сучасна Європа повторює саму себе зразка тридцятих років минулого сторіччя, - нездатну побачити і оцінити справжні масштаби загроз, які можуть поховати відразу весь цей благополучний, ідилістичний світ.

Нам треба сподіватися лише на самих себе. Не стояти з простягнутою рукою, не проситися, щоб нас кудись там взяли, а будувати Європу в Україні - нову, сильну, справедливу. Зрозуміло, що для основної маси населення такий заклик - порожній звук. Принижені і поневолені кріпаком режимом, люди і сподіваються хоч щось самі змінити. Міняти будуть, як завжди, тільки два, від сили три відсотки населення. Ті, хто відчуває в собі силу, хто не хоче бути жебраком і рабом, хто не молиться на телевізор, у кого є принципи і честь.

Юрій Касьянов