Олена і Тетяна вперше з моменту аварії на ЧАЕС повертаються в рідні місця.
"По річці ми сюди йшли – ми цілим класом були, але це було так давно!", – каже Олена, переселенка з Чорнобиля.
"Звідки тут узялися такі хороми сучасні – ось це мене дивує, якщо чесно", – додала Тетяна.
За 30 років звичайне радянське село перетворилося в справжнє котеджне містечко.
Дорогі будинки стали з'являтися тут буквально кілька років тому. Їхніх власників вабить сюди красива природа цих місць. І зовсім не відлякує сусідство з Зоною відчуження, до якої звідси – всього сто метрів.
Чи підвищений радіаційний фон? Перевіряємо дозиметром.
Стрілка дозиметра не ворухнулась – земля і пісок тут чисті. Не місцеві – господар привіз здалеку. На виловлену в річці рибу апарат теж не реагує.
Власники, судячи з усього, про те, що жити тут не небезпечно, знають, каже охоронець.
"Все літо вони тут – природа, купаються, ягоди, полуниця, малина", – сказав охоронець.
Можуть собі дозволити. Наприклад, цей будинок підприємець побудував на ділянці, що колись належала народному артисту Леоніду Бикову. А серед мешканців елітного кварталу – суцільно "колишні": депутати, чиновники, працівники силових структур.
"Бізнесмени. Муравицький, Дубінін – будівельна компанія своя, цей займається електронікою, Шевченко, "Фокстрот", – сказав Олег, житель Страхолісся.
"Тут француз є, біля мисливського господарства", – додав охоронець.
"Є тут Пилипишин Віктор Петрович, він щороку запускає рибу сюди", – зазначив Олександр Пастухов, головний держінспектор територіального відділу №7 "Київрибохорони".
Тільки от порибалити місцевим вдається не завжди. Звичайним смертним прохід до Київського моря – замовлено.
"Це все в оренді... ось тут мотузка натягнута, я думаю, що тут теж з часом буде стояти шлагбаум", – додав Олександр Пастухов.
Пополювати також не вийде. 15 гектарів угідь – вже в приватних руках. За словами єгерів, у колишніх політиків.
"Там дадуть 2 або 3 рази на рік за сезон на лисицю вийти – і все... тут полювання закривається, ніхто не видає ліцензій", – каже єгер.
Ціна питання – 200 тисяч доларів. Стільки за ділянки на березі давали кілька років тому. Розкупили майже все. Нові господарі не стали церемонитися.
За цим парканом знаходиться будинок у кілька поверхів. Його побудували на місці пам'ятника воїнам, загиблим тут у Другу світову війну під час форсування Дніпра.
Голова сільради не скаржиться. Навпаки, рада. Адже елітні поселенці Страхоліссю допомагають.
Ділянок на березі водойми в Страхоліссі немає. Все розкупили. Запропонувати можуть тільки землю для ведення сільського господарства. Тільки от не бере ніхто.
