Чому на Донбасі Українські військові не можуть здолати безпілотники Кремля
Війна на Донбасі стала дебютом безпілотників в ході війн на пострадянському просторі
Причому, крім дешевих цивільних зразків китайського виробництва, в небі війни відзначилися і серійні зразки, які є на озброєнні Російської Федерації. Починаючи з серпня 2014 року, такі апарати стали справжнім головним болем для українських військових. Дуже багато людей, що повернулися з фронту, зазначають практично повну неготовність і нездатність ЗСУ боротися з такою загрозою.
Чи так це насправді і чи є безпілотник таким вже невразливим і всемогутнім, давайте спробуємо розібратися.
Фактично самий логічний спосіб позбутися ворожого БПЛА – знищити його. Проте основною проблемою є виявлення мети і проведення успішної її атаки. При цьому для знищення може використовуватися саме різне озброєння. Так, невеликі легкі БПЛА (а їх абсолютна більшість з використовуваних на фронті) можуть бути збиті за допомогою стрілецької зброї, що і демонстрували наші військові не раз – однак для цього потрібні колосальні зусилля і витрата боєприпасів, при цьому власне потрапляння в апарат не гарантувало його сбиття – відомі випадки втрат ворожих безпілотників демонстрували потрапляння насамперед у двигун або акумулятор.
Виходом можуть бути зенітні гарматні установки, які можуть створювати досить велику щільність вогню. В наших умовах найбільш адекватною відповіддю є повернення в стрій ЗСУ-23-4 «Шилка» — з радаром і чотирьохствольними 23-мм гарматами 2A7 (зняті з озброєння перед війною). Спочатку цим питанням перейнялися волонтери, зараз, судячи з фотографій, і Міністерство оборони.
Зважаючи на складність виявлення і можливостей знищення БПЛА противника набагато більш актуальною в наших умовах є альтернатива знищення – придушення систем управління апарату. Адже майже вся подібна техніка управляється оператором, а команди передаються радіоканалом. Таким чином, придушення каналу керування засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ) здатне, як мінімум, перешкодити виконанню завдання.
Цікаво, що на випадок обриву каналу зв'язку з оператором найбільш сучасні БПЛА мають відповідний режим роботи. При втраті сигналу від пульта автоматика повертає безпілотник в заданий район, де той може здійснити посадку. У такому випадку система управління ігнорує всі сигнали, а переміщення в зазначену зону здійснюється за допомогою супутникової навігації. Використовуючи системи GPS або ГЛОНАСС, літальний апарат може визначити власне положення в просторі, напрямок і дальність до оператора або аеродрому і повернутись до нього. Щоб не допустить «евакуацію» безпілотника, засоби радіоелектронної боротьби повинні подавлять не тільки канал управління, але і сигнали навігаційної системи.
Зараз на озброєнні української армії, знову таки завдяки волонтерам, з'являються подібні системи. Яскравий приклад тому – добровольча група «Північ», що активно діє на приморському напрямку.
Таким чином, безпілотні літальні апарати різних класів і типів не є унікальним засобом вирішення поставлених завдань, якому не можна протидіяти. Ворожий БПЛА можна знищити, можна перешкодити йому виконати своє завдання або навіть зробити своїм трофеєм. Зрозуміло, всі подібні дії пов'язані з певними труднощами того чи іншого характеру. Зокрема, для всіх методів протидії потрібна сучасна техніка, ось засобів спостереження і виявлення систем перехоплення