Верховна Рада ухвалила закон "Про судоустрій і статус суддів".  За відповідний законопроект № 4734 проголосували 281 народних депутатів.

"Законопроект спрямований на забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів до суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів до функціонального, оптимізацію системи судоустрою, а також на забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади на перехідний період", - йдеться у пояснювальній записці до документа.

Цим законопроектом переглянутий порядок призначення суддів на посади та звільнення їх з посад.

З метою забезпечення стандарту незмінюваності суддів як однієї з гарантій незалежності законопроект передбачає скасування інституту "призначення судді на посаду вперше" (п'ятирічний, так званий "випробувальний", термін для суддів) та обійняття посад суддями лише безстроково.

На посаду судді, згідно з проектом закону, може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п'ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.

Також у законопроекті розвинуті положення змін до Конституції України щодо впровадження інституту функціонального імунітету судді - замість того, що передбачений чинною Конституцією України у вигляді абсолютного імунітету. Природа суддівського імунітету при здійсненні правосуддя полягає у забороні притягнення судді до кримінальної відповідальності за його юридичну позицію, викладену в судовому рішенні, оскільки наявність такого унеможливлює незалежність судді та безсторонність.

Водночас у проекті закону передбачено, що суддя має нести кримінальну чи дисциплінарну відповідальність за злочини (наприклад, отримання неправомірної вигоди) та дисциплінарні проступки, що опосередковано можуть впливати на юридичну позицію судді при здійсненні ним правосуддя. Зокрема, суддя може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у разі, якщо він порушує встановлені законом вимоги щодо змісту судового рішення, не дає оцінки аргументам сторін, не викладає обгрунтування свого рішення тощо.

Крім того, законопроектом пропонується спростити систему судоустрою. Систему судоустрою, відповідно до документа, складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Для розгляду окремих категорій справ в системі судоустрою будуть діяти вищі спеціалізовані суди.

Законопроект визначає, що найвищим судом у системі судоустрою є Верховний суд.

Законопроектом "Про судоустрій та статус суддів" також здійснюється перерозподіл повноважень між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та новим конституційним органом - Вищою радою правосуддя. До компетенції останньої відтепер належатимуть, зокрема, повноваження щодо розгляду дисциплінарних справ стосовно усіх суддів, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення суддів від здійснення правосуддя за клопотанням генерального прокурора, про відрядження суддів до іншого суду тощо.

Згідно з проектом закону, Вища кваліфікаційна комісія суддів України відповідатиме за добір на посади суддів, кваліфікаційне оцінювання, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та суддівську освіту.

За словами народного депутата, голови Комітету ВР з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, Закон "Про судоустрій і статус суддів" не буде чинним до ухвалення змін до Конституції в частині правосуддя.